Великий піст - найбільш тривалий і суворий з усіх постів Православної Церкви. 

Удивительно, но факт: для Церкви, которая обязана бороться с предрассудками, эти самые предрассудки являются одной из самых серьезных проблем и связаны они ни с чем иным, как с церковным преданием. Со времен князя Владимира Церковь обличает суеверия, пишутся книги, но, к сожалению, многим из прихожан больше нравится доверять устным истᄒчникам информации – нашим незабвенным бабушкам, и что примечательно: «духовными чадами» этих бабушек становятся люди образованные, интеллигентные. Значит, любовь наших людей к суевериям просто безграмотностью не объяснить, здесь всё гораздо сложнее. Так что же у нас в Церкви религия, а что миф? И чем религия и миф отличаются друг от друга?

Зачем нужна исповедь? Этот вопрос практически в 100 % случаев встает перед человеком, который пытается жить церковной жизнью. Задаются им и те, кто смотрит на Церковь извне, часто недоумевая, чем отличается исповедь от, скажем, разговора по душам с другом или от сеанса у психотерапевта.
А действительно, чем отличается? И зачем христианину так непременно нужна исповедь?

При звертанні до духовенства для запобігання помилок необхідно мати якийсь мінімум знань про священство.

Людині, яка вперше переступила поріг православного храму, багато що здається незнайомим і незрозумілим. Як і куди ставити свічки? Навіщо потрібні ікони? Як і для чого брати благословення у батюшки? Навіщо священику борода і довге волосся? І вже тим більше, далеко не всі, навіть з числа давніх прихожан, задумуються над тим, що ж таке православне Таїнство. Найчастіше задають питання: скільки воно коштує?

Церковна людина в сім'ї

Сімейне життя - приватна справа кожного. Але оскільки сім'я вважається домашньою церквою, то і тут можна говорити про церковний етикет. 

Символом православної віри називається короткий і точний виклад усіх істин християнської віри, складений і затверджений на 1-му та на 2-му Вселенських Соборах. І хто ці істини не приймає, той не може бути православним християнином. Весь Символ православної віри складається з дванадцяти членів, і в кожному з них міститься особлива істина, або, як ще називають, догмат нашої православної віри. Символ православної віри читається так:

Вірую в Єдиного Бога Отця, Вседержителя, Творця неба і землі, всього видимого і невидимого.

І в Єдиного Господа Ісуса Христа, Сина Божого, Єдинородного, що від Отця народився перше всіх віків; Світло від Світла, Бога істинного від Бога істинного, рожденного, несотворенного, єдиносущного з Отцем, що через Нього все сталося.

Він для нас, людей, і ради нашого спасіння зійшов з небес, і воплотився від Духа Святого і Марії Діви, і став людиною.

І розп’ятий був за нас при Понтії Пилаті, і страждав, і був похований.

І воскрес на третій день, за Писанням.

І вознісся на небеса, і сидить праворуч Отця.

І знову прийде у славі судити живих і мертвих, і Царству Його не буде кінця.

І в Духа Святого, Господа Животворчого, що від Отця ісходить, що Йому з Отцем і Сином однакове поклоніння і однакова слава, що говорив через пророків.

В Єдину, Святу, Соборну і Апостольську Церкву.

Визнаю одне хрещення на відпущення гріхів.

Чекаю воскресіння мертвих і життя майбутнього віку. Амінь

Символом веры называется краткое и точное изложение основы христианского вероучения, составленное и утвержденное на 1-м и 2-м Вселенских Соборах. Весь Символ Веры состоит из двенадцати членов, и в каждом из них содержится особая истина, или, как еще называют, догмат нашей православной веры. 1-й член говорит о Боге Отце, 2-й по 7-й члены говорят о Боге Сыне, 8-й — о Боге Духе Святом, 9-й — о Церкви, 10-й — о крещении, 11-й и 12-й — о воскресении мертвых и о вечной жизни.

1-й. Верую во единаго Бога Отца, Вседержителя, Творца небу и земли, видимым же всем и невидимым.

Верую во единого Бога Отца, Вседержителя, Творца неба и земли, всего видимого и невидимого.

2-й. И во единаго Господа Иисуса Христа, Сына Божия, Единороднаго, Иже от Отца рожденнаго прежде всех век; Света от Света, Бога истинна от Бога истинна, рожденна, несотворенна, единосущна Отцу, Им же вся быша;

(Верую) и во единого Господа Иисуса Христа, Сына Божия, Единородного, рожденного от Отца прежде всех веков; Света от Света, Бога истинного от Бога истинного, рожденного, не созданного, одного существа с Отцом, через Которого все сотворено;

3-й. Нас ради человек и нашего ради спасения сшедшаго с небес, и воплотившагося от Духа Свята и Марии Девы, и вочеловечшася;

Для нас людей и для нашего спасения сшедшего с небес, принявшего плоть от Духа Святого и Марии Девы, и сделавшегося человеком;

4-й. Распятаго же за ны при Понтийстем Пилате, и страдавша, и погребенна;

Распятого же за нас при Понтии Пилате, страдавшего и погребенного;

5-й. И воскресшаго в третий день, по Писанием;

И воскресшего в третий день, согласно с Писаниями (пророческими).

6-й. И восшедшаго на небеса, и седяща одесную Отца;

И восшедшего на небеса и седящего одесную Отца;

7-й. И паки грядущаго со славою судити живым и мертвым, Егоже Царствию не будет конца.

И опять имеющего придти со славою судить живых и мертвых, царству, Которого не будет конца.

8-й. И в Духа Святаго, Господа Животворящаго, Иже от Отца исходящаго, Иже со Отцем и Сыном спокланяема и сславима, глаголавшаго пророки.

(Верую) и в Духа Святого, Господа, подающего жизнь, исходящего от Отца, поклоняемого и прославляемого равно со Отцом и Сыном, говорившего через пророков.

9-й. Во Едину, Святую, Соборную и Апостольскую Церковь.

(Верую) и во Единую, Святую, Соборную (Вселенскую) и Апостольскую Церковь.

10-й. Исповедую едино Крещение во оставление грехов.

Исповедую одно крещение во оставление грехов.

11-й. Чаю воскресения мертвых.

Ожидаю воскресения мертвых.

12-й. И жизни будущаго века. Аминь.

И жизни будущего века. Истинно так.

Серед Церковних таїнств на першому місці стоїть таїнство Хрещення. Воно як би служить дверима, що вводять людину в благодатне Царство Христове – Церкву, чим і дає їй доступ до всіх її духовних скарбів. Ще до встановлення Хрещення Господь Ісус Христос у Своїй бесіді з Никодимом вказав на безумовну необхідність хрещення, кажучи: “Істинно, істинно кажу тобі: якщо хто не народиться водою і Духом, не може увійти в Царство Боже. Народжене від плоті є плоть, а народжене від Духа є дух” (Ін. 3: 5-6). Іншими словами, у звичайному своєму стані людина нездатна до духовного життя – для цього їй необхідно народитися духовно.

У таїнстві Хрещення, віруючий у Христа через триразове занурення у воду із закликанням імені Пресвятої Трійці – Отця і Сина і Святого Духа – омивається від усіх своїх гріхів, благодатно народжується для духовного християнського життя і стає чадом Церкви Христової.

Хрещення встановив Сам Господь наш Ісус Христос, Який освятив Його Своїм власним прикладом, прийнявши Хрещення в Іоанна на річці Йордан. Перед Своїм вознесінням на Небо Господь повелів апостолам хрестити усіх віруючих у Нього: “Йдіть, навчайте всі народи, хрестячи їх в ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа” (Мф. 28:19).

Для прийняття Хрещення потрібні віра в Ісуса Христа як Сина Божого, розкаяння в усіх гріхах і твердий намір жити за заповідями Божими.

Православна Церква допускає хрещення немовлят по вірі їх батьків і хресних батьків за умови, що і ті, і другі зобов’язуються виховувати хрещену дитину в православній вірі і в дійсно християнському житті. Про те, що благодатні дарування даються по вірі інших, ясно свідчать євангельські оповідання, так: за вірою римського сотника Господь зцілив його слугу, за вірою царедворця Христос зцілив його сина. При зціленні розслабленого, розповідається, про те, як “Ісус, побачивши віру їхню [тих, хто приніс], говорить розслабленому: чадо, відпускаються тобі гріхи твої” (Мк. 2:5). За вірою матері-хананеянки Господь зцілив її дочку і так далі. Тому хресні і батьки, які нехтують священним обов’язком виховувати дитину в християнській вірі, позбавляють її можливості з дитинства пізнати Бога і залишають її беззбройною перед усіма спокусами, які чекають на неї в зрілому віці.

Деякі засуджують православних за здійснення таїнств над немовлятами. Але підставою для хрещення немовлят служить те, що хрещення замінило собою старозавітне обрізання, яке звершувалося над восьмиденними немовлятами. Апостол Павло називає християнське хрещення “нерукотворним обрізанням” (Кол. 2:11-12).

Оскільки при хрещенні людина отримує, замість колишнього старого буття, нове життя, стає чадом Божим і спадкоємцем вічного життя, то цілком очевидно, що хрещення потрібне для всіх, у тому числі – і для немовлят, щоб, розвиваючись фізично, вони одночасно і своїм духом зростали в Христі. Сам Господь сказав: “Пустіть дітей приходити до Мене і не забороняйте їм; бо таких є Царство Боже” (Лк. 18:16).

Адже немовлята, як і дорослі, причетні первородному гріху і, отже, мають нужду в очищенні від нього. В апостольських писаннях неодноразово згадується про хрещення цілих сімейств (дім Лідії, дім темничного вартового, дім Стефанів (1Кор. 1:16), і ніде не згадується про виключення немовлят при загальному хрещенні. Святі у своїх повчаннях настоюють на хрещенні дітей. Св. Григорій Богослов, звертаючись до матерів-християнок, каже: “У тебе є немовля? – Не давай посилитися зіпсутості з часом; нехай воно буде освячене в дитинстві і від юності присвячене Духові. Ти боїшся немочі людського єства, як легкодуха і маловірна мати? Але Анна і до народження обіцяла Самуїла Богові, і після народження незабаром присвятила і виховала його для священної ризи, не боячись людської немочі, але віруючи в Бога”.

Хрещення є не лише символом очищення, воно – самий початок і джерело всіх наступних божественних дарів, що очищає і знищує всю гріховну скверну і повідомляє нове життя. Прощені всі гріхи, первородні і особисті; відкритий шлях для нового життя; відкрита можливість отримання Божих дарів. Подальше духовне зростання спирається на вільне прагнення людини. Але оскільки гріховний початок нерідко знаходить собі співчуття в людській природі, яка має схильність до гріха, то моральне удосконалення не обходиться без боротьби. Благодатну допомогу в цій боротьбі людина отримує через помазання святим миром.

Таїнство миропомазання звершується зазвичай безпосередньо після таїнства хрещення, складаючи з ним один богослужебний чин. У ньому новохрещеному подаються дари Святого Духа, які зміцнюють його в християнському житті. Про благодатні дари Святого Духа Ісус Христос сказав: “Хто вірує в Мене, у того, як сказано в Писанні, з утроби [з внутрішнього центру, серця]  його потечуть ріки води живої. Це сказав Він про Духа, Якого мали прийняти віруючі в ім’я Його; бо ще не було на них Духа Святого, оскільки Ісус ще не був прославлений” (Ін. 7:38-39). У таїнстві миропомазання кожен вірний приєднується до дива П’ятидесятниці, коли апостоли та інші вірні отримали дари Святого Духа. Апостол Павло, маючи на увазі отримання вірними благодатних дарів саме через помазання, пише: “А Той‚ Хто утверджує нас із вами у Христі і Який помазав нас‚ є Бог, Він і поклав печать на нас‚ і дав запоруку Духа в серця наші” (2 Кор. 1:21-22).

Благодатні дари Святого Духа потрібні кожному віруючому в Христа для успішної боротьби зі своїми слабостями і з численними спокусами, якими він оточений з усіх боків.

Спочатку апостоли звершували таїнство миропомазання через покладання рук (Дії 8:14-17; 19:2-6). Проте вже в середині першого століття таїнство це стало звершуватися через помазання святим єлеєм-миром. Спонукало це та обставина, що з поширенням християнства  багатьма країнами, апостоли та їх наступники фізично не могли на кожного новохрещеного покладати свої руки. Прикладів надання благодатних дарів саме через помазання єлеєм дуже багато в старозавітній священній Історії (Вих. 29:7; Лев. 8:121 Цар. 10:1Пс. 132:2). Звідси і саме найменування “Месія” чи “Христос,” що грецькою означає “Помазаник”.

Святим миром називається особливим чином приготована і освячена суміш з благовонних речовин і єлею. Миро освячували спочатку апостоли, а потім їх наступники – єпископи, як носії апостольської благодаті. Саме ж помазання вірних звершують пресвітери (священики).

Те, що помазання освяченим миром сходить до апостолів, видно із слів апостола Павла, який писав: “А Той‚ Хто утверджує нас із вами у Христі і Який помазав нас‚ є Бог, Він і поклав печать на нас‚ і дав запоруку Духа в серця наші” (2Кор. 1:21-22). Самі слова таїнства «Печать дару Духа Святого» тісно пов’язані із цим висловом апостола, який пише: “Не ображайте Святого Духа Божого, яким покладено на вас печать у день відкуплення” (Еф. 4:30). “Днем відкуплення” у Священному Писанні називається хрещення; під “запорукою Святого Духа,” поза сумнівом, розуміється “печать Духа Святого,” що слідувала відразу після хрещення.

При звершенні таїнства святим миром хрестоподібно помазують вірному наступні частини тіла: лоб, очі, вуха, рот, груди, руки і ноги – з промовлянням слів: “Печать дару Духа Святого. Амінь“.

Примітки:

Раніше за звершення таїнства Хрещення новонародженому нарікається (дається) ім’я; зазвичай на честь когось зі святих угодників Божих. При цьому священик триразово осяює його хресним знаменням і благає Господа бути милостивим до цієї людини і, після приєднання через хрещення до святої Церкви, зробити її учасником вічного блаженства.

Приступаючи до Хрещення, священик благає Господа вигнати з того, хто приймає хрещення, всякого лукавого і нечистого духу, що приховано гніздиться в його серці, і зробити його чадом Церкви і спадкоємцем вічного блаженства. Той же , хто приймає хрещення, зі свого боку зрікається від диявола і обіцяє надалі служити лише одному Христу. Читанням Символу Віри він підтверджує свою віру в Ісуса Христа, як єдинородного Сина Божого і свого Спасителя. При хрещенні немовляти зречення від диявола і читання Символу віри вимовляють від його обличчя хресні батьки, які є поручителями за його віру. Потім священик благає Господа освятити воду в купелі і, відігнавши від неї диявола, зробити її для того, хто приймає хрещення, джерелом нового і святого життя, при цьому тричі робить у воді знамення хреста спочатку своєю рукою, а потім освяченим єлеєм, яким він помазує також і того, хто приймає хрещення на знак милості Божої до нього. Після цього священик триразово занурює його у воду, промовляючи:

Охрещується раб Божий (раба Божа) (ім’я) в ім’я Отця, амінь. І Сина, амінь. І Святого Духа, амінь“.

На хрещеного покладають білий одяг і натільний хрест. Білий одяг служить знаком чистоти душі після хрещення і нагадує йому, щоб він і надалі зберігав цю чистоту, а хрест служить знаком того, що він став християнином.

Відразу ж після Хрещення звершується таїнство Миропомазання. Священик помазує хрещеного св. миром, роблячи їм знак хреста на різних частинах тіла з промовлянням слів: “Печать (знак) дару Духа Святого“.

У цей час невидимо подаються хрещеному дари Св. Духа, за допомогою яких він зростає і зміцнюється в духовному житті. Чоло, або лоб, помазуються миром для освячення розуму; очі, вуха, ніздрі, вуста – для освячення почуттів; груди – для освячення серця; руки і ноги – для освячення справ і поведінки. Триразове наступне ходіння навколо купелі символізує “ходіння” у заповідях Христових, чим новохрещений уподібнюється Йому. Запалені свічки в їх руках служать знаком духовного просвіщення, а хрестоподібний постриг волосся на голові хрещеного робиться на знак його присвячення Господові.

 

Хрещення немовлят

Як було вже згадано, усі люди, пішовши від однієї людини, успадкували від неї природу, пошкоджену первородним гріхом. Це духовно-моральне пошкодження, на кшталт дефективних генів, спадково передається від батьків до їх дітей. Саме ця гріховна зіпсутість тримає всіх нехрещених, з одного боку, у стані духовної інертності, а, з другого боку, робить їх схильними до всякого гріха. Апостол Павло в Посланні до Римлян дуже детально писав на цю тему. От чому, у принципі, не лише дорослі, але і діти потребують духовного лікування, яке подається людям у таїнстві Хрещення. У цьому таїнстві звершується подвійне диво: людина очищається від усіх гріхів, включаючи і первородний, і народжується для духовно-морального життя. Тому, чим раніше прийняти хрещення, тим краще для людини. Те, що діти не здатні ще свідомо оцінити присутність у собі благодаті – це інше питання. Проте не можна заперечувати, що їх дитячі і безневинні серця дуже сприйнятливі до всього Божественного. Недаремно Господь сказав: “Пустіть дітей приходити до Мене і не забороняйте їм; бо таких є Царство Боже” (Лк. 18:16) і “Якщо ви не навернетесь і не будете як діти, не ввійдете у Царство Небесне” (Мф. 18:3)У світлі цих ясних слів Христових, усі заперечення проти хрещення дітей повинні відпасти самі собою, і усі міркування на цю тему повинні перемкнутися на пошуки шляхів, що робити, щоб благодать Хрещення найефективніше закріпилася в них.

Говорячи про збагачення духовними скарбами, слід враховувати, що людська душа здатна сприймати не лише те, що вона усвідомлює і розуміє, але і те, що вислизає від її свідомості. Вже давно психологи встановили факт, що більшу частину своїх вражень і понять людина нагромаджує саме в ранньому дитинстві. Цей процес несвідомих і напівсвідомих сприйнять триває впродовж усього життя.

Коли ми стоїмо в церкві, то далеко не всі молитви і співи доходять до нашої свідомості. Проте це не означає, що вони проходять безслідно. Навпаки, минувши свідомість, вони тим глибше проникають у серце, залишаючи в ньому свій благотворний слід. Сама духовна атмосфера храму глибоко проникає в серце окрім нашої активної участі. От чому, наприклад, іноземці, потрапивши на наше богослужіння, відчувають у храмі духовний підйом і просвітлення. Так само і стосовно дітей слід сказати, що прийде час, коли їх неусвідомлено сприйняті відчуття під час домашньої чи храмової молитви, нагромаджуючись десь глибоко в душі, принесуть свій добрий плід.

Коли Ісус Христос покладав Свої руки на дітей і благословляв їх – цим Він не лише виражав Свою ласку до них, але Його освячуюча Божественна сила дійсно сходила в їх чисті душі. І не лише від Спасителя, але і від багатьох інших виходить подібний добрий вплив – від священика, що звершує службу, від красиво співаючого хору, від батьків, які піклуються про своїх дітей – від усіх, хто несе в собі іскри Його Світла.

До сказаного слід додати, що окрім свідомо чи несвідомо сприйманих вражень, у таїнстві Хрещення, як і в усіх церковних богослужіннях, невидимо діє всепроникаюча благодать Божа. Саме вона більше за наше свідоме зусилля закріплює в тому, хто приймає хрещення ті чи інші благотворні зміни.

Чи не відбувається щось подібне в повсякденному житті? Хіба ми свідомо сприймаємо благотворну дію сонячного тепла і світла, коли гріємося на лоні природи? Сонячні і грязьові ванни, що влаштовуються для хворих, хіба не чинять на них цілющої дії, незалежно від їх свідомості? Якщо ми вдивимося уважно у своє життя, то побачимо, що значну частину свого духовного досвіду ми отримуємо окрім нашого активного старання. Тим більше благодать Божа чинить на нас свій благотворний вплив всякий раз, коли ми стикаємося з нею – усвідомлюємо ми це чи ні. От чому хрещення новонароджених і взагалі дітей корисне і спасительне для них.

Тільки неправильне виховання може ослабити і як би анулювати те благо, яке діти отримали у своєму Хрещенні. От чому так важливо довести до свідомості як батьків, так і хресних батьків необхідність християнського виховання дітей.

Отже, уся обстановка Хрещення, молитви, священнодії завжди дієві. У тій чи іншій мірі їх благотворна дія проникає в душу того, хто приймає хрещення, і залишає там свій слід. Благодать Божа, сприйнята немовлям, як зерно, кинуте в землю, не залишається в ньому мертвим, але проросте свого часу і принесе добрий плід.

Практичні питання

Про хрещених батьків

Хрещені батьки є православними християнами, які зобов'язуються брати участь у духовному становленні свого хрещеника.

По-перше, хрещеними батьками можуть бути православним християнином, повинен прагнути жити згідно з вченням Церкви, регулярно приступати до Святих Таїнств Сповіді та Причастя.

По-друге,хрещеними батьками можуть не можуть батьки своїх дітей, не можуть бути чоловік і дружина, або особи, які потім забажають одружитися.

По-третє, по мірі сил брати повинні брати участь у духовному становленні свого хрещеника, тобто вони повинні самі знати вчення Церкви і показувати своїм життям добрий приклад хрещеникові. Якщо не буде можливості впливати безпосередньо, але в будь-якому випадку молитва за хрещеника є необхідним обов'язком хрещених батьків!

Інформація для хрещеників


Ті, хто бажає хреститися, повинні пам'ятати, що ворог роду людського – диявол – не дрімає, він всіляко протистоятиме добрим починанням людини. Щоб Хрещення пройшло без особливих труднощів, пропонуємо Вам уважно прочитати інформацію про те, що потрібно зробити до Хрещення і що необхідно з собою принести на саме Таїнство.

I. У Свято-Воскресенському храмі с. Зазимʼя дорослі хрещені (починаючи приблизно з 12-14 років) повинні поговорити зі священиком про своє життя, дана бесіда носить покаяний характер, людина підсумовує своє життя, виявляючи перед священиком, що було зроблено поганого проти совісті, проти Бога та ближнього. Хрещені батьки за кілька днів перед участю в Таїнстві Святого Хрещення повинні пройти Таїнство Святої сповіді у будь-якому храмі. Зробити це необхідно для того, щоб у чистоту Таїнства, у чистоту нового християнина не внести свою гріховну пошкодженість, зіпсованость.

ІІ. Таїнство Святого Хрещення відбувається у Свято-Воскресенському храмі с.Зазим'я у суботні та недільні дні з 11.30 ранку. Можна здійснити Таїнство іншого дня. У будь-якому разі потрібно заздалегідь про це домовитися зі священиком. Зробити це можливо тоді, коли Ви прийдете на богослужіння в будь-який день і особисто домовитеся зі священиком або до богослужіння, або після нього, або зателефонувавши йому по телефону.

На Таїнство Святого Хрещення необхідно взяти:

1) Свідоцтво про народження (для немовлят) чи паспорт (для дорослих);

2) Натільний Хрест з мотузкою або ланцюжком (хрести, куплені в храмі, зазвичай освячені; хрести, які купують у світських магазинах, необхідно освятити;

3) Білий рушник (крижма);

4) Молитвослов із Символом віри (для тих, хто не знає напам'ять)

В Зазимському храмі проводяться Огласительні бесіди з людьми, які готуються прийняти святе Хрещення та майбутніми хрещеними батьками. Вони знайомляться з основами православної віри, мають можливість поспілкуватися зі священником та отримати відповіді на насущні питання.

За браком часу до таїнства Хрещення можна підготуватися самостійно, ознайомившись з відповідними матеріалами на сайті.  В будь-якому випадку перед самим хрещенням потрібно пройти опитування священника на знання основ православної віри.

 

ВІДЕО ПРО ТАЇНСТВО ХРЕЩЕННЯ


 


 

Телефони священника: +38 067 442 26 87,  +38 050 441 55 52 (священник Анатолій)