Щоб бути повністю озброєним варто придбати Псалтир, розподілений на 20 кафізм (частин) з тропарями й молитвами між ними - саме таким Псалтирем з давніх давен молилися святі. Така книга є в нашій церковній лавці та бібліотеці.
Завжди пам’ятаємо, що Псалтир розраджує у скорботі, незбагненно заспокоює душу, коли ми збурені та стурбовані.
Псалтирем моляться за Батьківщину, за спасіння свого народу, своєї родини, окремої людини чи всіх людей, зважаючи на те, яку потребу ми відчуваємо першочерговою.
Над померлим з найдавніших часів Церква встановила читати Псалтир з початку до кінця, зманюючи один одного, i день i ніч, поки тіло небіжчика не віддадуть землі; але й потім не слід кидати читання Псалтиря за спокій душі новопреставленого, особливо у 3-й, 9-й та 40-й день. Псалтир допомагає душі спочилого, а також нам самим знайти спокій, розраду i силу. Не без причини i не без мети Церква з давнього часу встановила читання над померлим Псалтиря, а не якоїсь іншої книги Святого Писання. Псалтир… дає багато втіхи для наших скорботних сердець. Ця книга така, що кожен, хто молиться i читає її, може промовляти слова її, як свої власні.
За спокій душ спочилих читають окремо 118 псалом (17-ту кафізму, яку названо поминальною). Велику силу має така молитва, особливо, коли ми додаємо після кожного вірша: «Пом’яни, Господи, душу спочилого раба Твого (раби Твоєї, рабів Твоїх) (ім’я)», з поклоном.
У випадках, коли ближні потребують особливої допомоги, за них також читають 17-ту кафізму, додаючи після кожного вірша молитву: «Спаси, Господи, раба Твого (ім’я) Твоєю благодаттю» - до першої «Слави…»; «Помилуй, Господи, раба Твого (ім’я) Твоєю благодаттю» - до другої «Слави…»; «Охорони, Господи, раба Твого (ім’я) Твоєю благодаттю» - до третьої «Слави…».
Святі радили читати й окремі псалми як молитви у певних життєвих потребах
Прп. Амвросiй Оптинський, 1812–1891:
- Від смутку, зневіри - 101, 36, 90 псалми.
- Коли зазнаємо несправедливості вiд людей, пiдступiв, злоби - 3, 53, 58, 142 псалми.
- Якомога частіше читати псалми 90, 39, 69.
Схиiгумен Сава (Остапенко), 1898–1980:
- У журбі й тузi сердечний читати 23, 27 псалми та Євангелiє вiд Луки, гл. 15.
- Якщо погано йдуть справи - Пс. 37; Євангелiє вiд Iоана, гл. 15.
- Якщо в бiдi i втрачаєш мужність - Пс. 126; Євангелiє вiд Iоана, гл. 14.
- Якщо потрiбно змiцнення в упованнi на Бога - Пс. 26.
Старець Арсенiй Каппадокiйський, 1924, молився Псалтирем за весь свiт. Його маленьке селище, звiдусiль оточене турками-магометанами, не знало, що таке лiкарi, суддi, вчителi й охоронцi - в усiх потребах людям допомагав святий Арсенiй; чудо селяни сприймали, як належне. Про незлiченнi чудеса, що творив святий старець гарячою молитвою за кожну душу - чи православного, чи іновірця - зараз знає вже увесь свiт. Святий i пiсля смертi не перестає вимолювати у Господа потрiбне людям. Ми наводимо неповний перелiк його «псалтиря–требника»:
- Вiд смутку й зневiри — 4, 69, 70; у скорботі — 56, 97.
- На змiцнення духовно немiчних — 88.
- Вiд слабодухостi й маловiрства — 138.
- Вiд розпачу в бідності — 80, 112.
- Ображеним (зцiлення вiд образливостi) — 56, 69.
- На зцiлення вiд страшної звички брехати, лукавити — 115.
- На зцiлення вiд забобонності — 121.
- Вiд біса — 13 (читати тричi три днi поспiль), 90, 96.
- На змiцнення у православнiй вiрi — 105.
- На духовне зростання й напоумлення — 91.
- Коли страждаємо вiд спокус i втрачаємо в душi мир — 24.
- У пошуках роботи — 38; змiцнення немiчних у роботi — 88.
- За примирення начальника й підлеглого - 46.
- Якщо невзаємне кохання — 41.
- За мир у родинi мiж рiдними — 35, 65, 116, 126, 127; за згоду в подружжі — 10, 94; мiж батьками i дітьми — 76.
- За непокiрних дітей — 22; за пошану до старших — 109.
- За втихомирення жорстокого глави родини — 139.
- За припинення ворожнечі — 35, 39, 46.
- За гнівливого — 136.
- За навернення бунтiвникiв i наклепникiв, що сiють ворожнечу — 93, 108; припинення заколоту — 143.
- Навернення заблуканих, безбожних — 49, злодiїв — 14, 72.
- Щоб просвiтив Господь правителiв розумiти потреби народу — 137; за пом’якшення сердець жорстоких можновладцiв — 51; помякшення сердець злочинцiв — 72.
- За мир у країнi, у свiтi — 131, 132.
- На захист воїнiв, що йдуть на вiйну— 111.
- На захист у плаванні — 92; у небезпечному трудi — 48.
- На захист тим, хто потерпає вiд жорстоких людей; вiд злих намiрiв — 33, 34, 74, 87; коли самотнi страждають вiд ближнiх i впадають у вiдчай — 70.
- Якщо недобрi люди перешкоджають одружитися — 45.
- У разi тяжких несправедливих звинувачень — 16 (читати тричi три днi поспiль), 32, 54, 59.
- За визволення несправедливо засудженого — 32.
- На захист вiд бандитiв, грабiжникiв, ворожого війська — 47 (читати 40 днiв поспiль), 14, 73, 78, 117.
- Вiд душогубiв — 82, вiд ворогів — 107.
- На захист вiд усякої напасти — 133, у небезпецi — 48.
- Якщо землетруси, iншi стихiйнi лиха — 17, пожежа 21, посуха — 62, 89, повінь — 68.
- Коли зубний біль — 37.
- Хвороби печінки — 12.
- Хвороби очей, слiпота — 5, 122.
- Головний біль — 125, 128.
- Епілепсія — 108.
- Хвороби серця й нирок — 44.
- Набряки — 79.
- Глухота — 95, нiмота — 58.
- Поранення вiд злих людей — 36, 84, 146; укуси тварин 63.
- Нервовi, душевнi хвороби — 27; агресивнi хворі — 11.
- За психiчно хворих дітей — 113.
- Безплiдним батькам — 19, 102, 106.
- На зцiлення вiд кровотечi — 145.
- Вiд викиднiв — 67; щоб не втратити вагiтнїй дитину — 142.
- Коли небезпечнi пологи — 40, 75; у час пологiв — 18.
- За продовження життя годувальника родини — 86.
- Коли стоїмо на порозi смерті — 33.
- Щоб врятував Господь свiт вiд пошести смертоносної — 85.
- Коли Господь за грiхи насилає моровицю — 50.
- На благословення у добрiй справi й захист вiд бiсiв та лукавих людей — 57.
- На благословення в торгiвлi — 64.
- На благословення свiйських тварин — 66.
- На благословення врожаю — 71, 148; охорону майна та плодiв праці — 83.
- На благословення тих, хто чинить волю Божу — 99, 100.
- На благословення правителiв на добре владарювання — 101.
- На благословення бiдних дітей — 114.
- Благословення чернечого життя — 98.
Старець Паїсiй Святогорець, 1924–1994:
- За дiтей, що страждють хворобами крови — 145.
- За втiху й добробут братiв i сестер, що в далеких землях, i за спочилих, якi ще далі — 150.
- Подяка Боговi— 149.
Як читати Псалтир удома
Угамувавши в серцi пристрастi та примирившись з усiма ближнiми, станьте перед iконами, неспiшно перехрестiться i почнiть вступнi молитви:
Молитвами святих отцiв наших, Господи Iсусе Христе Боже наш, помилуй нас. Амiнь. Слава Тобi, Боже наш, слава Тобi.
Царю Небесний, Трисвяте, Слава, Господи, помилуй (тричi), Пресвятая Тройце, Слава Отцю, i Сину, i Святому Духовi, i нинi, i повсякчас, i на вiки вiкiв. Амiнь.
Отче наш
Тропарi, тобто короткi молитви:
Помилуй нас, Господи, помилуй нас, бо жодного оправдання не маючи, ми, грiшнi, Тобi, як Владицi, цю молитву приносимо, помилуй нас. Слава…
Славне торжество пророка Твого, Господи, через Церкву показало небо, тому з людьми веселяться ангели. Його молитвами, Христе Боже, в мирi провадь життя наше, щоб ми спiвали Тобi: алилуя. I нинi…
Велике множество провин моїх, Богородице! До Тебе припадаю, Чиста, спасiння благаючи. Зглянься на немiчну душу мою i моли Сина Твого i Бога нашого, щоб простив менi, що вчинив я лихого, єдина Благословенна.
Господи, помилуй (40 разiв; i поклонися, скiльки зможеш).
Молитва Святiй Життєдавчiй Тройцi:
Всесвята Тройце, Боже i Творче всього свiту! Укрiпи i направ серце моє, щоб я з розумом почав i дiлами добрими закiнчив спiвати цi богонатхненнi псалми, що їх Дух Святий висловив устами Давида, якi нинi спiвати хочу i я, недостойний; знаючи свою немiч, припадаю i молюся Тобi: Господи, направ розум мiй i змiцни серце моє, щоб я не марно промовляв устами, а втiшався мудрiстю пiсень та щоб навчився добрих дiл словами їх; щоб, просвiтлений ними, став я на судi праворуч Тебе з усiма обраними Твоїми. I нинi, Владико, благослови вiд усього серця спiвати Тобi:
Прийдiть, поклонiмось Царевi нашому, Богу. Прийдiть, поклонiмось i припадiмо до Христа, Царя нашого Бога. Прийдiть, поклонiмось i припадiмо до Самого Христа, Царя i Бога нашого.
Тропарi i молитву читають лише перед першою кафизмою. Перед iншими кафизмами пiсля молитви «Отче наш» читають одразу «Господи, помилуй» (12 разiв), «Слава… I нинi…» та «Прийдiть, поклонiмось…».
Якщо читаємо кiлька кафизм поспiль, то кожну наступну починаємо молитвою «Прийдiть, поклонiмось…».
I починаємо читати кафизму.
Кожну кафизму роздiлено на три «Слави». Там, де написано «Слава…», треба читати так:
Слава Отцю, i Сину, i Святому Духовi, i нинi, i повсякчас, i на вiки вiкiв. Амiнь.
Алилуя, алилуя, алилуя, слава Тобi, Боже (тричi). Господи, помилуй (тричi). Слава Отцю, i Сину, i Святому Духовi, i нинi, i повсякчас, i на вiки вiкiв. Амiнь. (Тут за бажанням вставляємо молитви за здоров’я, за спокiй чи iншi на потребу).
Пiсля третьої «Слави», там, де написано: «Трисвяте…», треба читати вiд Трисвятого до «Отче наш». Далi молитви з Псалтиря. Пiсля останньої молитви: Достойно є. Слава Отцю, i Сину, i Святому Духовi, i нинi, i повсякчас, i на вiки вiкiв. Амiнь.
Господи, помилуй (тричi). Господи, благослови. Господи Iсусе Христе, Сину Божий, молитвами Пречистої Твоєї Матерi, преподобних i богоносних отцiв наших i всiх святих, помилуй нас. Амiнь.
Так закiнчуємо кожну кафизму.
Пiсля 20-ї кафізми закiнчуємо iнакше: читаємо «Достойно є» i одразу ж — Трисвяте, «Пресвятая Тройце», «Отче наш», тропарi, як перед 1-ю кафизмою, «Господи, помилуй» (40 разiв), а далi молитву прп. Єфрема Сирiна:
Пiсля цього з увагою читаємо молитву:
Многомилостивий i Всемилостивий Господи, i всякого добра Подателю Чоловiколюбче, i всiєї вселенної Царю, Многойменний Владико i Господи! Я, бiдний i вбогий, насмiлююсь призивати дивне, i страшне, i святе iм’я Твоє, перед яким усе творiння Небесних Сил зi страху тремтить. Внизу, на землi, невимовним Твоїм чоловiколюбним Промислом явив Ти дивовижне: послав улюбленого Сина Свого, Якого породив Ти нерозлучним Божеством з безпочаткового лона Твоєї Отцiвської слави, щоб з’єднати людей з ангелами. Пом’яни, Господи, моєї негiдности смирення, порох i попiл я, Тебе, невимовне Свiтло, призиваю. Немiч тiла мого, якою обтяжений я, милостиво понiс Твiй Син, Слово, i Своєю смертю визволив нас вiд рабства диявола, щоб усiх, хто з вiрою тягар служiння Твого на себе взяли, сподобити Твоєї слави, вiд якої вiдпав лукавий сатана. Помилуй мене, затьмареного грiховними помислами, визволи розум мiй, заглушений терням лiнивства й непокiрливости, утверди моє серце, щоб воно горiло за Тобою, очам моїм подай джерело слiз, настав мене сумлiнно служити Тобi й у час вiдходу душi моєї вчини мене непорочним угодником Твоїм. Пом’яни, Господи, Твоїм милосердям батькiв моїх, i всiх рiдних, друзiв, сусiдiв, знайомих i всiх православних християн, i спаси мене молитвами всiх святих. I прийми на честь цi псалми й молитви, якi я промовляв перед Тобою за себе, i нехай не буде перед Тобою мерзенним зiтхання молiння цього. Бо Ти Милостивий i Чоловiколюбець, i Тебе, Безпочаткового Отця, славимо з Єдинородним Твоїм Сином i зi Святим Духом, нинi, i повсякчас, i на вiки вiкiв. Амiнь.
Якщо читаємо Псалтир за спочилого, пiсля кожної «Слави» слiд додавати молитву:
Пом’яни, Господи Боже наш, у вiрi i надiї на життя вiчне спочилого раба Твого (iм’я) i, як Благий i Чоловiколюбець, що грiхи вiдпускаєш i неправду знищуєш, полегши, вiдпусти i прости всi грiхи його вiльнi й невiльнi, визволи його вiд вiчної муки i вогню пекельного i даруй йому причастя й насолоду вiчних Твоїх благ, що Ти приготував для тих, хто любить Тебе. Бо хоч вiн i згрiшив, але не вiдступив вiд Тебе, а несумнiвно в Отця, i Сина, i Святого Духа вiрував, у Тройцi славимого Бога i Тройцю в Єдностi православно до останнього подиху свого сповiдував. Тому будь милостивий до нього, i вiру в Тебе замiсть дiл прийми, i зо святими Твоїми, як Милосердний, упокой, бо немає людини, щоб жила i не згрiшила. Ти один без усякого грiха, i правда Твоя - правда вiчна; i Ти один Бог милости i щедрот, i чоловiколюбства, i Тобi славу возсилаємо, Отцю, i Сину, i Святому Духовi, нинi, i повсякчас, i на вiки вiчнi. Амiнь.
Читаючи пророчу книгу, треба розумiти, що кожне її слово має глибинний духовний змiст. Тим, хто хоче збагнути цi алегорiї, корисно придбати (у книгарнi чи в церковній крамниці) тлумачення Святих Отцiв на Псалтир. Є чудове тлумачення на Псалтир свт. Iоана Золотоустого. Але тим, кому важко читати про символiку пророцтва, нi в якому разi не слiд вдаватися до самостiйного тлумачення: це може призвести до неправильного розумiння й викривлення Святого Письма. Значно кориснiше для нашої душi та для чистоти молитви сприймати слова Псалтиря з дитячим смиренням, тодi свого часу нашим душам вiдкриється потаємний змiст тих чи iнших слiв i збагатить, просвiтить i напоумить нас. Навiть якщо, читаючи Псалтир, ми багато чого не розумiємо, то бiси розумiють тi святi слова, тремтять i вiдступають, а Божi ангели радiють i наближаються до нас.
Святi Отцi заповiдали якомога частiше молитися короткими молитвами, вибраними зi святих слiв Псалтиря. «Руки нехай трудяться, а серце—творить молитву», — вчать Святi. Ось кiлька прикладiв таких молитов:
Ти — Бог мiй. В руках Твоїх доля моя. Визволи мене з руки ворогiв моїх, вiд гнобителiв моїх /Пс. 30:15–16/.
Милiсть Твоя, Господи, хай буде над нами, бо ми надiємось на Тебе /Пс. 32:22/.
Передай Господевi дорогу твою i надiйся на Нього. Вiн допоможе /Пс. 36:5/.
Чого сумуєш, душе моя, чому хвилюєшся в менi? Надiйся на Бога, бо я ще буду хвалити Його, Спасителя мого i Бога мого /Пс. 42:12/.
Тiльки в Боговi спокiй, душе моя, тiльки вiд Нього спасiння моє. Тiльки Вiн — Твердиня моя i Спаситель мiй, Заступник мiй, i не похитнуся повiки /Пс. 61:6/.
Боже, змилуйся над нами i благослови нас, осяй нас свiтлом лиця Твого i помилуй нас /Пс. 66:2/.
Тi, що сiють сльозами, будуть жати з радiстю. Хто з плачем нiс сiяти зерно своє, той вернеться веселий, несучи снопи свої /Пс. 125:5–6/.
Постав, Господи, охорону устам моїм i огороди дверi в устах моїх /Пс. 140:3/.
Вкажи менi, Господи, путь, якою пiду, бо до Тебе пiдношу душу мою. Визволи мене вiд ворогiв моїх, Господи, до Тебе вдаюся, навчи мене творити волю Твою, бо Ти — Бог мiй. Дух Твiй Милосердний нехай веде мене по шляху правди /Пс. 142:8–12/.
І наостанок зi скарбницi Святих Отцiв:
«Не за те, що ми полишимо псалми, засудить нас Бог у день суду Свого, не за те, що полишимо молитися, але за те, що внаслiдок цього полишення входять у нас бiси. Бiси, коли знайдуть мiсце, ввiйдуть i зачинять дверi очей наших: тодi виконують нами, як зброєю, насильно й нечисто, з найлютiшою помстою, все заборонене Богом. I через полишення малого правила, за яке сподобляємося заступництва Христового, ми стаємо пiдкореними бiсам, як написано кимось премудрим: „Хто не пiдкоряє свою волю Боговi, пiдкориться супернику своєму“. Цi правила, якi здаються тобi малими, стають для тебе стiнами проти тих, хто намагається полонити нас. Здiйснення цих правил премудро встановлено засновниками Церковного Уставу, за одкровенням з Неба, заради збереження життя нашого»
прп. Iсак Сирiн (IV ст.).