Сьогодні багато людей хоч і не заперечують віру, хоча і визнають Бога, але з церковним життям не мають нічого спільного, вважаючи, що Бог у них в душі, і шукати Його потрібно саме там, а не в побудованому людськими руками храмі.

Святий Павло Фівейський народився 229 року в давній столиці єгипетських фараонів м. Фіви в Єгипті. Залишившись сиротою, він багато перетерпів від свого користолюбного родича через батьківський спадок. Під час гонінь Декія (249 - 251) на християн святий Павло, дізнавшись про підступний задум видати його в руки гонителів, залишив місто і пішов у пустелю.

Василь Іванович Белавін (майбутній Патріарх Московський і всієї Русі) народився 19 січня 1865 року в селі Клин Торопецкого повіту Псковської губернії, в благочестивій родині священика з патріархальним устроєм. Діти допомагали батькам по господарству, доглядали худобу, все вміли робити своїми руками.

Блаженний Старець Паїсій (мирське ім'я Арсеній Езнепідіс) народився 25 липня 1924 року (за старим стилем) в поселенні Фараси, в Каппадокїі (Мала Азія). При Обміні населення немовлям був привезений у Грецію. Його батьки поселилися в невеликому містечку Коніца, де майбутній Старець виріс і здобув початкову освіту.

Ім'я о. Серафима Роуза відоме у всьому Православному світі і не тільки.  Під впливом його книг люди рішуче змінюють своє життя. В ньому бачать перш за все гарячу любов до Істини, заради якої він помер для світу і перетерпів чимало страждань. О. Серафим багато возлюбив: він жив, трудився і помер для того, щоб його сучасники хоч частково просвітились світлом Православ'я. Тепер зі всіх кінців землі люди возносять за нього свої гарячі молитви. Його почитають в Америці, Австралії, Західній Європі, але більш за все у нас.

Напередодні 22 червня — 69-ї річниці Великої Вітчизняної війни — ми не випадково знову звертаємось до цієї тематики. Адже буремні воєнні роки стали лакмусовим папірцем для виявлення справжніх рис людського характеру. Сьогоднішня оповідь — про одну із найнеординарніших і найталановитіших російських жінок — поетесу, революціонерку й релігійного діяча Єлизаᄇету Скобцову (в чернецтві — матушку Марію).

Преподобний Єфрем Сирін (306 - 378 рр.) (день пам’яті: 28 січня/10 лютого за ст./нов. стилем)

Преподобна Марія, названа Єгипетською, жила в середині V і на початку VI сторіччя. Її молодість не віщувала нічого доброго. Марії виповнилося лише дванадцять років, коли вона піネла зі свого дому в місті Александрії. Будучи вільною від батьківського нагляду, молодою і недосвідченою, Марія захопилася блудним життям. Нікому було зупинити її на шляху до погибелі, а спокусників і спокус було чимало. Так 17 років Марія жила в гріхах, поки милостивий Господь не навернув її до покаяння. Сталося це так. За збігом обставин Марія долучилася до гурту прочан, що прямували у Святу Землю. Пливучи із прочанами на кораблі, Марія не припиняла спокушати людей і грішити. Прибувши до Єрусалиму, вона приєдналася до прочан, що йшли у храм Воскресінᄑя Христового.

У богослужінні четвертої седмиці Великого посту свята Церква пропонує нам високий приклад постницького життя в особі пр. Івана Лествичніка подвижника VI ст., який з 17 до 80 років трудився на Синайській горі, і в своєму творінні “Лествиця раю” зобразив шлях поступового сходження людини до духовної досконалості лествицею (сходами) душі, які зводить від земᄏі до слави, що триває вічно.

З поміж великих святих угодників Божих святитель Миколай Чудотворець користу­ється особливою любов`ю нашого народу. Чудотворця знають і шанують Схід і Захід, усі християни і навіть магометани.