Основні поняття терміну секта

На даний час із певністю можна ствердити, що наше суспільство зазнає постійних змін. Нестабільність, яка склалась привела до того, що певна частина людства втратила відчуття постійності, безпеки. Постійні стреси, депресії, неврози приводять до того, що людина шукає порятунку і тут їй на допомогу приходять різні вчителі, маги, сектанти які твердять, що їхнє вчення є набагато ефективніше і допоможе скоро звільнитись від приватних проблем, як духовних так і матеріальних. Саме це людину, а в недалекому минулому християнина, штовхає на дорогу вибору між Святою Церквою і лже провідниками. Досвідчуючи сьогодення, нажаль, можна спостерегти картину, яка не дуже втішає, а саме те, що люди слухають лже пророків і слідують за ними у різного роду об’єднання, які можна назвати секта. Пропоную вашій увазі короткий огляд: Що значить секта і якими критеріями можна її охарактеризувати.

Багато хто з вас уже зустрічався з ними на порогах своїх будинків, куди вони приходять, щоб розповідати своє «євангеліє». Організація, яку представляють ці люди, називається Товариством Вартової Башти. Вона приділяє особливу увагу передріканню подій останнього часу і вже не раз помилково провіщала дату кінця світу. Товариство Вартової Башти має велику владу над Свідками Єгови, забороняючи їм приймати переливання крові, відзначати Дні народження та інші свята (в тому числі Різдво і Пасху), а також брати участь у багатьох інших повсякденних справах. Завдяки цій системі суворих заборон Товариство створює між Свідками та іншими людьмﾸ стіну відчуження.

Чудесна в церкві благодать,

Дим ладана, свічки горять,

І серце обіймає таке благовоління,

Що ми вінець Господнього творіння.

Ми маємо статуру, руки, ноги,

І розумом Господь не обділив,

Але чомусь довгенько в нас дрімає,

Служіння Богу, трепетний порив.

Завжди в житті на першім місці,

Добробут, статки, багатства по вінця,

Лишень коли потрібна допомога,

Ми всі звертаємось до Бога.

Благаємо прощення, і Божої турботи,

А чи не пізно схаменулись?

Довгенько ми з гріхом водились,

Тепер до Бога навернулись.

Господь усі гріхи прощає,

Хто щиро просить співчуття,

Господь приймає каяття.

           *       *        *

Коли на серці туга і скорбота,

Потрібно в церкву нам піти,

Лишень Господь нам допоможе,

Зняти скорботу Він спроможний.

В нашій молитві щирій і святій,

З вірою в серці, в зверненні до Бога,

Завжди Господь розраду дасть,

І ввійде в душу Божа благодать.

Незримо наш Спаситель нам допомагає,

І особливо тим, чия душа волає,

Прощення, світла і любові,

Хто твердо вірить в Боже Слово.

Ольга ГРЕЧИХІНА

село Зазим’є

О, Віковічний Боже!
Іде до Тебе кожен.
Всемилостивий Бог!
Прещедра благодать!
В молитві відчайдушній
Розщіплюємо душу,
І просимо, як в борг:
Спасіння нам послать.
Бо в нас біда зхрестилась,
Згадали й Божу милість,
Безмежного Творця –
Щоб викоренив зло.
А тіло протестує,
Своє бажання всує,
Допитує в Отця:
- За що таке? За що?

*   *   *
Невпинно час минає
І лихо відступає
Вже й спокій ніби є,
Але душа болить!
Бо тонко відчуває,
Що злагоди немає,
Щось клопіт завдає!
Щось треба обновить!

Лиш обновити треба
Самого тільки себе.
Не тілом! А душа
Хай прощення прийме.
В житті своїм безпутнім,
В якому Бог відсутній,
Де тішаться в грошах –
Святе стає німе.

Шукати шлях до Бога –
Вﾰжка, крута дорога,
Пізнати – де є згубність?
Де Православ`я світ?!

Лише душа смиренна
Приймає Боже ймення,
Богопросвітну мудрість –
Безсмертний заповіт.

Ольга ЩИГОЛЬ
село Зазим’є

У храм прийшли не просто за водою!
До Бога ми прийшли у гоﾁті.
Забули Божий страх узять з собою,
Й смиренності на Божій прощі.

Розмови, штовханини і … калюжі…
Прости нас, Боже, грішних, грішних,
Духовного зростання, дай нам Боже,
Ми діти є сліпі й невтішні!..

Господь присутністю Своєю – води
Усі нам освятив ласкаво,
Вживаймо на здоров`я в мирі й згоді
У Божу дяку й Божу славу!

У храм прийшли не просто за водою,
А по святиню Божу! Божу!...

*      *        *
Щоб завтрашній день посміхався родині:
Здоров`ям, любов`ю по всій Україні!

Зазим’є
Ольга ЩИГОЛЬ

Любий святий Миколайчику
Прийди до нас – ми чекаємо
Принеси подаруночків
Просимо, благаємо.

Кожна душа християнська
Любить Миколу, шанує
Якщо ж у когось проблема
Втіху тому він дарує.

Він не відмовить в пораді
Якщо його з вірою просять
Бо ж християнські душі
З любов’ю до нього приходять.

Тож у Миколая святого
У Чудотворця простого
Двері серця відкриті для всіх
Як і для серця твого!

Зазим’є
Алла ВАЩЕНКО

З Новим роком
Та Різдвом Христовим
Україно мила,
І моє село!
Що було – минуло.
Скажем:  Слава Богу!
Краще набагато
Бути ж бо могло!
В Новий рік мандрують:
Котики вусаті,
Кролики, Зайчата
Пухнасті, вухаті.
Будьмо, чемні люди,
Мудрістю багаті
Щоб у Новім році
Мрії всі здійснились,
Щоб Христовим світлом
Душі засвітились.

Зазим’є
Ольга ЩИГОЛЬ

Наближалося свято Святителя Миколая, архієпископа Мір Лікійських, Чудотворця.

Жив у якомусь монастирі недбайливий чернець: він часто спізнювався до служби, засмучував цим братів і змушував гніватися ігумена. Ченці нарікали, і навіть просили настоятеля вигнати його.
І ось цей монах захворів, хвороба посилювалася, і він вже наближався до смерті. Засмучені були брати, що загине душа нещасного. Зібралися вони у одра його, щоб полегшити передсмертні страждання своєю молитвою, але що ж бачать вони? Цей чернець помирав смертю праведника. Обличчя його виражало спокій і радість.
Коли він трохи отямився, браття запитали:
- Яку розраду отримав ти від Бога? З ким ти розмовляв, як з близькими рідними своїми?
І вмираючий, зібравши останні сили, відповідав:
- Брати, ви знаєте, що я жив негідно, і ось я побачив, як демони оточили мій одр, в руках їх була хартія - лист, зверху до низу списаний моїми гріхами. Вони наблизилися до мене, Ангел же охоронець мій стояв вдалині і плакав. І раптом я почув голос із неба: «Не судіть, і не судимі будете! Цей чернець не засудив нікого, і Я прощаю його!»- І негайно хартія в руках демонів загорілася, і вони з криками зникли. Підійшов до мене Ангел і вітав мене, і я говорив з ним.
Брати, - продовжував він, - після прийняття чернецтва я не засудив жодної людини! Брати, - сказав він ще, - ви засуджували мене і засуджували справедливо, а я, грішний, не судив нікого.

Яке вміння найбільш рідкісне? - Уміння віддавати.
Яке вміння найкраще? - Уміння прощати.
Яке вміння найважче? - Вміння мовчати.
Яке вміння найважливіше? - Уміння запитувати.
Яке вміння найпотрібніше? - Уміння слухати.
Яка звичка найнеприємніша? - Каверзність.
Яка звичка найшкідливіша? - Балакучість.
Яка людина швидше приходить до Бога? - Милосердна.
Яка людина найсильніша? - Яка здатна осягнути Істину.
Яка людина найслабша? - Яка надіється на власні сили.
Яка людина найрозумніша? - Яка стежить за своїм серцем.
Яка прихильність найнебезпечніша? - Прихильність до свого тіла.
Яка людина найбідніша? - Яка найбільше любить гроші.
Чим протистояти біді? - Смиренням.
Чим протистояти стражданню? - Терпінням.
Яка ознака здорової душі? - Віра.
Яка ознака хворої душі? - Безнадія.
Яка ознака неправильних дій? - Роздратування.
Яка ознака добрих вчинків? - Мир душі.
Яка людина заживо померла? - Байдужа.
Яка людина ніколи не помре? - Та, що любить Бога і ближніх.