Хвилини такого прозріння яке відбулося у єрусалимлян незадовго до Христової Пасхи, бувають і в кожного із нас. Раптом усе стає таким зрозумілим - і буття Боже, і безсмертя людської душі... Що ж може викликати таке почуття, таке високе прозріння і просвітлення? - Краса Божественного Всесвіту, мудрість і закономірність у всьому, успіх чи невдача, радість чи горе, щастя чи нещастя?
На темному небосхилі нашої свідомості, яку так часто покривають хмари житейської суєти і дріб'язкових турбот, наступає раптом прояснення, і людина співає "Осанна".
Єрусалимський радіючий народ, який сьогодні виголошує Христу: "Осанна! Благословен, Хто йде в ім'я Господнє, Цар Ізраїлів", вже через кілька днів буде кричати: "Розпни, розпни Його!". Це ж, на жаль, відбувається і з нами. Змінюється швидко наш настрій, а з ним втрачається й просвітлення. Єрусалимляни швидко забули радісне "осанна" й почали вимагати смерті Невинного. Ще чути вигуки вітання і радісного "осанна", а Юда задумує зрадити Христа, продати свого Вчителя.
Своїми гріхами і беззаконнями, неправдою і нечистотою люди кожен раз зраджують Бога і вимагають Його нових страждань і нового розп'яття.
Зустрічаючи нині вірою, серцем і душею грядущого на закоління Божественного Агнця, пам'ятаймо, що в наших серцях живе "осанна", даймо можливість розвиватися цьомﾃ стану на славу Божу і для нашого спасіння. Коли ж нас мучить лють, роздратування, заздрість, зневіра чи туга, - згадаймо, що в Христі наше просвітлення і напоумлення.
Свято Входу Господнього в Єрусалим - це свято торжества і радості, але ж це і початок Страстей Господніх, початок того великого нерозуміння людського, неповинною жертвою якого став Господь наш Ісус Христос. Жителі Єрусалиму хотіли бачити в Ньому земного Царя і Владику, але Його царство і володарювання – нескінченне, навічно, для всіх народів і поколінь. Вони хотіли бачити в Ньому визволителя Ізраїля, а Він прийшов звільнити весь світ від гріха й смерті. Він - сама вічність. Він іде через віки, творить велике й божественне Благо людині, яка осягне це і стає спадкоємцем Христових дарів.
Погано тому, хто не сприймає цього, хто далекий від того, бо той сам себе робить убогим.
Дитяча невинність, вказуючи на яку Христос говорив: "Таких є Царство небесне", зачарована його Божественною красою посилає йому щиру хвалу: "Осанна синові Давидовому...". Будемо ж і ми подібні на цих дітﾵй сьогодні і завтра і завжди.
Христа, який входив в Єрусалим, люди зустрічали з пальмовими гілками як царя і переможця, що вертався з перемогою, перемогою над смертю. Їх зрізали з дерев і кидали до ніг Господа, постилаючи своїм одягом.
Пізніше утвердилася традиція цього дня з гілками пальми (або слов’янською – ваій) приходити до храму. Тому і неділя ця стала називатися Неділею ваій. На Русі пальми ніколи не росли, і люди замість пальмових гілок приносили до храму вербу – дерево, яке раніше від інших прокидається після зимового сну. А саме свято стали називати Вербною неділею. Після Вербної неділі починається Страсний тиждень – останній підготовчий до свята Пасхи.
Пройдемо ж і ми зі смиренням і сокрушенним серцем разом з Христом через ці страшні дні і події страстей Господніх, що наступають. Будемо страждати разом з Христом під час Його Хресної дороги. Нехай беруть в цьому участь наш розум, наше серце, наша душа, бо співчуття, співрозпинання, співумирання з Христом обов'язково приводять до воскресіння з Ним.
Митрополит Володимир (Сабодан)
Світ православія
ЄВАНГЕЛІЄ СВЯТА
1 І коли наблизились до Єрусалима і прийшли у Виффагію до гори Елеонської, тоді Ісус послав двох учеників 2 і сказав їм: підіть у село, що прямо перед вами, і зразу знайдете прив’язану ослицю і з нею осля; відв’яжіть і приведіть до Мене. 3 І якщо хто скаже вам що-небудь, відповідайте, що вони потрібні Господеві; і одразу ж відішле їх. 4 Усе ж це було, щоб збулося сказане пророком, який говорить: 5 скажіть дочці Сионовій: ось Цар твій гряде до тебе лагідний, сидячи на ослиці й осляті, синові під’яремної. 6 Ученики пішли і зробили так, як сказав їм Ісус: 7 привели ослицю й осля і поклали на них одяг свій, і Він сів поверх нього. 8 Безліч людей розстилали одяг свій по дорозі, а інші різали гілки з дерев і стелили по дорозі. 9 Люди ж, що йшли попереду і слідом, виголошували: осанна* Синові Давидовому! Благословен, Хто йде в ім’я Господнє! Осанна у вишніх! 10 І коли увійшов Він у Єрусалим, все місто заворушилось і заговорило: Хто це такий? 11 Народ же говорив: Цей є Ісус, Пророк із Назарета галилейського.
12 І увійшов Ісус у храм Божий і вигнав усіх, що продавали і купували в храмі, і поперевертав столи міняйл і лави тих, що продавали голубів. 13 І сказав їм: дім Мій домом молитви назветься; а ви зробили його вертепом розбійників. 14 І приступили до Нього в храмі сліпі й криві, і Він зцілив їх. 15 А первосвященики і книжники, побачивши чудеса, які Він створив, і дітей, які виголошували в храмі: осанна Синові Давидовому, обурились 16 і сказали Йому: чи чуєш, що вони говорять? Ісус відповів їм: так, невже ви ніколи не читали: з уст немовлят і дітей Ти створив хвалу? 17 І, залишивши їх, вийшов геть з міста у Вифанію і пробув там ніч. (Мф 21:1-17)
Тропар свята
Общее воскресение / прежде Твоея страсти уверяя / из мертвых воздвигл еси Лазаря, Христе Боже. / Темже и мы, яко отроцы победы знамения носяще, / Тебе Победителю смерти вопием: / осанна в вышних, // благословен Грядый во имя Господне.
Українською мовою: Загальне воскресіння перед Своїм стражданням запевняючи, з мертвих воскресив єси Лазаря, Христе Боже. Тому ж і ми, як діти, несучи знамена перемоги, виголошуємо Тобі, Переможцеві смерти: осанна во вишніх, благословен, хто йде в ім’я Господнє.
Кондак свята
На престоле на небеси,/ на жребяти на земли носимый, Христе Боже,/ Ангелов хваление и детей воспевание/ приял еси зовущих Ти: // благословен еси, грядый Адама воззвати.
Українською мовою: На престолі в небі, а на землі, на осля сівши, Ти, Христе Бﾾже, прийняв хвалу ангелів і славословлення дітей, які виголошували Тобі: благословен єси, що йдеш Адама визволяти.
Величання свята
Величаем Тя, / Живодавче Христе, / осанна в вышних, / и мы Тебе вопием: // благословен Грядый во имя Господне.
Українською мовою: Величаємо Тебе, Життєдавче Христе, осанна в вишніх і ми співаємо Тобі: благословен Хто йде в ім'я Господнє.
