Щодо історії відзначення свята, то в час ворожої навали в храмі Пресвятої Богородиці на Влахернах, де переховувалася Її риза, служили всенічну. Після закінчення богослужіння св. Андрій разом зі св. Епіфаном побачили, як від царських дверей йде світлом осяяна Богородиця у супроводі Св. Івана Христителя і св. Івана Богослова та великого хору Святих. Божа Мати, як побачили св. Андрій та св. Епіфан, підійшла до престола, довго молилася навколішки. Після цього, знявши зі своєї голови хустку-омофор (покров) — з грецької мафоріон — розпростерла її над народом, який був у церкві. Св. Андрій і Епіфан зрозуміли, що Пресвята Богородиця прийшла, щоб рятувати місто. Невдовзі, після цього вороги й справді відступили.

Покров-омофор Богородиці став символом опіки і заступництва Пречистої Діви Марії. 

Божу Матір вважали своєю покровителькою запорізькі козаки. У Запорізькій Січі була церква Святої Покрови. У ній щороку всім козацтвом відзначали свято Покрови, у цей день козаки також обирали нового отамана. За народним переказом, після зруйнування Січі 1775 року козаки, які пішли за Дунай, взяли з собою й ікону Покрови Пресвятої Богородиці. Звідси виник і особливий, притаманний тільки Україні, вид ікони Покрова Пресвятої Богородиці – козацька Покрова. На ній Діва Марія зображена такою, що простирає свій покров, свій омофор над козаками, над гетьманами, над духовенством, які моляться і з надією звертають до неї свої погляди.

Покровителькою вважали Покрову також кобзарі та лірники. Після завершення навчання у вчителя вони складали своєрідний екзамен на цеховій (судній, панотчій) раді, що мав назву «одклінщина», або «визвілка». Після успішного іспиту учень складав присягу: клявся святою Покровою, пресвятою матір'ю Марією та іменем своїх батьків дотримуватися всіх цехових звичаїв.

Головні українські святині посвячені на честь Богородиці: перший кам`яний храм Богородиці Десятинної, Собор Святої Софії, який, хоч і названий на честь премудрості Божої, але престольне свято цього храму святкувалося саме в День Різдва Богородиці. Це і Києво-Печерська і Почаївська Лаври, освячені на честь Успіння Богородиці. Ці святині нагадують нам про те, що Діва Марія є заступницею і хоронителькою всіх, хто звертається до неї в молитвах і покриває їх своїм покровом.

Тропар Покрову Пресвятої Богородиці

глас 4

В цей день ми, православні люди, урочисто святкуємо, благословляємі Твоїм, Богомати, пришестям, і, дивлячись на Твій пречистий образ, з розчуленням взиваємо: «Покрий нас святим Твоїм покровом і позбав нас від усякого зла, благаючи Сина Твого, Христа Бога нашого, про спасіння душ наших».

Кондак Покрову Пресвятої Богородиці

глас 3

Нині Діва стоїть в храмі і з сонмами святих невидимо молиться за нас Богу. Ангели з архієреями поклоняються, апостоли з пророками тріумфують: бо про нас молить Богородиця Предвічного Бога.

Величання Покрови Пресвятої Богородиці

Величаємо Тебе, Пресвята Діво, і шануємо Покров Твій святий, бо Тебе бачив святий Андрій у повітрі, коли Ти молилися за нас Христу.