Страсний тиждень

  • Оцініть матеріал!
    (2 голосів)

Страсним тижнем (страсть в ц.-сл.— страждання) називається останній тиждень перед Пасхою. Таку назву цей тиждень має тому, що він присвячений споминам про останні дні земного життя Спасителя: Його страждання, хресну смерть і погребіння. Всі дні Страсного тижня звуться "Великими" - Великий Понеділок, Великий Вівторок і т.д, також уживається епітет "Страсний".

Понеділок, вівторок і середа цього тижня присвячені споминові про останні бесіди Господа Ісуса Христа з народом та учениками.

У Великий понеділок Церква згадує старозавітного патріарха Йосипа, якого заздрісні брати продали в Єгипет, сказавши батькові, що його розірвали звірі. Поміркований Йосип розглядається як праобраз зрадженого Хタиста. Крім того, в цей день згадується безплідна смоковниця, якій Господь наказав засохнути і яка служить символом лицемірних книжників і фарисеїв, які не принесли істинного покаяння, віри, молитви і добрих справ.

У вівторок Страсного тижня віруючі згадують, як Христос навчав у храмі Єрусалимському і народ вважав Його пророком.

Велика середа - день віддання Ісуса на страждання і смерть. У цей день згадується євангельська подія: коли рада первосвящеників і книжників вже вирішила взяти Христа і вбити Його, в селищі Віфанія у домі Симона прокаженого, де зупинився в ніч на середу Ісус, одна "грішниця" вилила дорогоцінне миро на Його голову. Тут же в душі Юди народився намір видати беззаконній раді Вчителя. Тому в церковній службі в середу прославляється "грішниця" і засуджується зрада Юди.

Особливості богослужіння перших трьох днів Страсного тижня такі: на ранній, після шестипсалмія та "Алилуя", співається тропар: "Ось жених гряде опівночі...", а після канону співається пісня: "Чертог Твій бачу, Спасе мій..." Всі три дні проводиться літургія Ранішосвячених Дарів, з читанням Євангелія. Євангеліє читається і на ранній.

Особливо зворушливі споминами, молитвами і піснеспівами останні три дні.

 

Великий (чистий) четвер

Служба Великого четверга присвячена споминам про омовіння Ісусом Христом ніг ученикам, Тайну вечерю, молитву Ісуса Христа в саду Гефсиманському і зраду Його Іудою.

На ранній після шестипсалмія та "Алилуя" співається тропар: "Коли славні ученики умиванням ніг на вечері просвіщалися..."

Звершується літургія св. Василія Великого і з'єднується з вечірнею в пам'ять того, що Господь установив увечері Таїнство причастя. Замість херувимської пісні, причасного стиха та пісні "Нехай повні будуть уста наші..." співається одна і та сама пісня: "Вечері Твоєї Тайної, Сину Божий, причасником мене сьогодні прийми..."

У Києво-Печерській лаврі за літургією у цей день звершувалось освячення мира, що використовується для здійснення Таїнства миропомазання, а також при освяченні храмів та антимінсів.

 

Велика п'ятниця

Служба Великої п'ятниці присвячена спомину про хресні страждання Спасителя, Його смерть і погребіння.

На ранній (яка служиться ввечері у Великий четвер) посеред храму читаються дванадцять Євангельських читань, вибраних з усіх чотирьох Євангелій, де розповідається про страждання Спасителя, починаючи з останньої бесіди Його з учениками на Тайній вечері і закінчуючи похованням Його у саду Иосифа Аримафейсь-кого і приставлениям воїнської сторожі до Його гробу. Пヨд час читання Євангелія віруючі стоять із запаленими свічками, показуючи цим, з одного боку, що слава і велич не покинули Ґоспода і під час Його страждань, а з іншого боку - гарячу любов до свого Спасителя.

У Велику п'ятницю літургії не буває, бо в цей день Сам Господь приніс Себе у жертву, а чиняться Царські часи.

Вечірня відправляється о третій годині дня, в годину смерті Ісуса Христа на хресті, на спомин про зняття з хреста тіла Хрис тового і поховання Його.

На вечірні, при співанні тропаря "Благообразний Иосиф, з древа знявши пречисте Тіло Твоє...", священнослужителі піднімають Плащаницю (тобто зображення Христа, який лежить у гробі) з престолу, немов з Голгофи, і виносять її з вівтаря на середину храму в переднесенні світильників і при кадінні фіміамом. Плащаниця кладеться на особливо приготованому столі (гробниці). Потім священнослужителі й усі віруючі поклоняються св. Плащаниці і цілують рани зображеного на ній Господа - пробиті ребра, руки і ноги Його.

 

Велика субота

Богослужіння Великої суботи присвячено спомину про перебування Ісуса Христа "у гробі тілом, у пеклі душею, як Бог, у раю ж з розбійником, і на Престолі був Ти, Христе, з Отцем і Духом, все наповняючи, Неописанний", і, нарешті, про воскресіння Спасителя з гробу.

На ранній Великої суботи, після великого славослів'я, Плащаниця зі співом "Святий Боже..." виноситься священнослужителями з храму, на спомин про зішестя Ісуса Христа в пекло і перемогу Його над пеклом і смертю. Після внесення Плащаниці у храм, вона підноситься до відчинених Царських врат, на знак того, що Спаситель нерозлучно перебуває з Богом Отцем і що Він Своїми стражданнями і смертю знову відкрив нам двері раю. Хор у цей час співає: "Благообразний Иосиф..."

Коли Плащаницю покладуть на місце посередині храму, тоді виголошується єктенія і читаються: паремії з книги прор. Єзекиїля про воскресіння мертвих; Апостол, який навчає віруючих, що Ісус Христос є істинна Пасха за всіх нас; Євангеліє, де розповідається, як первосвященики з дозволу Пилата поставили охорону біля гробу Господнього і приклали до каменя печатку. Після закінчення ранньої" віруючих запрошують прославляти церковною піснею Иосифа Аримафейського: "Прийдіть, вшануймо Иосифа приснопам'ятного..."

Божественна літургія в цей день буває пізніше, ніж у всі інші дні року, і з'єднується з вечірнею.

Після малого входу і співу "Світло тихе..." починається читання 15 паремій, в яких зібрані найважливіші старозавітні прообрази і пророцтва про спасіння людей через страждання та Воскресіння Ісуса Христа.

Після паремій і Апостола починається свято Воскресіння Христового. На криласі повільно співають: "Воскресни, Боже, суди землю, бо насліддя Твоє — усі народи...", а у вівтарі в цей час чорні одіяння престолу і священнослужителів змінюються на світлі, так само і в самому храмі чорні облачения замінюються світлими. Це - зображення події, коли мироносиці рано-вранці, як ще було темно, бачили при гробі Христовому ангела у світлих ризах і чули від нього радісну звістку про Воскресіння Христове.

Після цього співу диякон у світлих ризах, подібно до ангела, виходить на середиᄑу храму і, ставши перед Плащаницею, читанням Євангелія сповіщає людям про Воскресіння Христове.

Далі літургія Василія Великого продовжується, як звичайно. Замість херувимської пісні співається пісня: "Нехай мовчить всяка плоть людська..." Замість "Достойно є" співається: "Не ридай по Мені, Мати, бачачи у гробі Сина..." Запричасний стих: "І став, наче від сну, Господь, і воскрес Спаситель наш..."

Після закінчення літургії буває благословення хлібів та вина для зміцнення сил віруючих. Після цього починається читання книги Діянь апостольських і триває до початку полуношниці.

О дванадцятій годині ночі звершується полуношниця, на якій співається канон Великої суботи. В кінці полуношниці священнослужителі мовчки переносять Плащаницю із середини храму у вівтар Царськими вратами і кладуть її на престіл, де вона і залишається до свята Вознесіння Господнього, в пам'ять сорокаденного перебування Ісуса Христа на землі після Воскресіння Його із мертвих.

Після цього віруючі побожно чекають настання півночі, коли починається світла пасхальна радість найбільшого свята Воскресіння Господа і Спасителя нашого Ісуса Христа.

Пасхальна (Великодня) радість - є свята радість, рівної якій нема і не може бути на землі. Це нескінченна вічна радість вічного життя і блаженства. Вона і є саме та радість, про яку сказав Сам Господь: "І зрадіє серце ваше, і радості вашої ніхто не відбере від вас" (Ін 16, 22).

Авторизуйтесь, щоб мати можливість залишати коментарі