коли за указом єгипетського царя Птоломея II Філадельфа всю Біблію переклали грецькою мовою. За переказами, цю складну роботу виконали 72 перекладачі, запрошені з Палестини. Тому перший переклад Старого Заповіту з єврейської на грецьку пізніше назвали Септуагінта ("переклад Сімдесяти" - лат.).
Мова всіх книг Нового Заповіту - грецька, хоча їх автори були іудеями. Річ у тому, що з III сﾂоліття до Р. Х., коли пройшли завойовницькі походи Олександра Македонського, грецька мова стала "міжнародною" мовою Східного Середземномор'я. До часу Різдва Христового майже всім "цивілізованим" володів Рим, але грецька мова не здала свої позиції. І якщо люди східної частини Римської імперії хотіли зрозуміти один одного, вони спілкувалися не латинською, а грецькою.
Тому учні Христа, які понесли "благу звістку" (Євангеліє - гр.) про спасіння у всі кінці імперії, проповідували і писали саме грецькою.
На той час, коли при Константині Великому Римська імперія прийняла християнство, Новий Заповіт був частково перекладений деякими мовами стародавнього світу: латинською, сирійською, коптською (єгипетською). У 405 році Ієроним Стридонський закінчив свою працю по перекладу всієї Біблії латинською мовою. Цей переклад отримав назву "Вульгата" (загальнодоступна - лат.). У XVI столітті римо-католицька Церква визнала його офіційним і обов'язковим для всіх католиків.
У другій половині IX століття спеціально для перекладу Біблії брати Кирило і Мефодій створиﾻи слов'янську азбуку, а потім переклали все Святе Письмо мовою слов'ян. Разом з Хрещенням Русь прийняла і цей переклад Біблії. Необхідність перекладу Біблії на розмовну мову почала відчуватися тільки в XVIII ст., а почата така праця була в XIX. Нарешті, в 1876 році Російська Православна Церква схвалила і випустила цей переклад, названий "синодним", що до цих пір залишається безумовно найкращим . Якщо ви відкриєте майже будь-яке видання Біблії, то на першій сторінці побачите фразу "синодний перекﾻад". Його використовують різні християнські конфесії, але сам текст Біблії у виданнях, де надрукована така фраза, скрізь однаковий і є своєрідним "знаком якості" російських видань Біблії.
Перші рукописи Біблії
Біблія дійшла до нас у вигляді рукописів III ст. до Р.Х. - XII ст. після Р. Х. Найдавніший знайдений текст Старого Заповіту відноситься приблизно до 200 р. до Р. Х. Це Декалог, тобто десять заповідей Мойсеєвого Закону. Довгий час він вважався мало не єдиним доказом стародавнього похоﾴження Біблії, тому що далі йшов гігантський часовий розрив і майже всі наступні відомі науці рукописи Старого Заповіту датувалися вже VIII століттям після Р. Х. Але в 1947 році в Палестині на побережжі Мертвого моря в містечку Кумран були знайдені рукописи Старого Заповіту, які відносяться до II ст. до Р.Х., - I ст. після Р. Х. Більшість з них ідентичні сучасному тексту.
На сьогоднішній день найстаріший рукопис Нового Заповіту - шматочок папірусу величиною з долоню з фрагментом Євангелія від Іоанна.
Він знайдений в Єгиптﾖ і датується приблизно 125 р. Виходить, що цей рукопис всього на три десятиліття молодший за оригінал, адже за оцінками вчених Іоанн Богослов, один з дванадцяти апостолів Іісуса Христа, написав своє Євангеліє в кінці 90-х років I століття. Для порівняння: рукописи Гомера і античних авторів на декілька століть відстають від часу написання самих книг.
Скільки книг в Біблії?
У Новому Заповіті 27 книг. Це число постійне, воно визнається всіма християнськими конфесіями. Число книг Старого Заповіту коливається від 39 до 50.
Річ у тому, що спірні одинадцять книг не збереглися єврейською мовою, а існують тільки на грецькою, правда, переклад цей дуже стародавній - Септуагінта. Православна і Католицька Церкви включають їх в Біблію, називаючи неканонічними, у католиків вони називаються другоканонічними. Канон - це список священних книг, які визнаються Церквою справжніми. Але в даному випадку слово "неканонічний" не означає "підроблений", просто ці книги не збереглися єврейською мовою і Церква дещо суворо і неоднозначно відносиﾂься до їх богонатхненності.
Звідки назва у Біблії?
Приблизно за 20 км на північ від міста Бейрута на побережжі Середземного моря знаходиться невелике місто Джібел (нині арабське, а у минулому фінікійське). Євреї називали це портове місто - Гевал, а греки - Біблос. Фінікійці були першокласними купцями - посередниками між Грецією і Єгиптом. Через порт Біблос до Греції доставлявся єгипетський папірус. З часом назва фінікійського порту набула загального значення і почала позначати в грецькій мові книгу. Таким чином, слово "біблос" (або "бібліон") перекладається як "книга". Множина від цього слова - Біблія - завжди пишеться з великої букви, перейшло в такій формі у всі нові європейські мови і вживається тільки по відношенню до Святого Письма християн.
