Утреня
Початок утрені прямо вказує нам на Різдво Христове. Вона починається славослів'ям ангелів, які з'явилися вифлеємським пастухам: "Слава в вышних Богу, и на земли мир, в человецех благоволение".
Потім читається шестипсалміє, тобто шість вибраних псалмів царя Давида (3, 37, 62, 87, 102 і 142), в яких зображається гріховний стан людей, сповнений бід і напастей, і висловлюється палка надія людей на милість Божу. Віруючі слухають шестипсалміє з особливою увагою та побожністю.
Після шестипсалмія диякон виголошує велику єктенію.
Потім гучно і радісно співається коротка, зі стихами, пісня про явлення Іісуса Христа в світ людям: "Бог Господь и явися нам. Благословен, Грядый во имя Господне!", тобто Бог – Господь з'явився до нас, і достойний прославлення, хто йﾴе для слави Господа.
Після цього співається тропар, тобто пісня на честь свята чи святого, і читаються кафизми, тобто окремі частини Псалтиря, які складаються з кількох послідовних псалмів. Читання кафизм, як і читання шестипсалмія, закликає нас замислитися над нашим нужденним і гріховним станом і покласти всю надію на милість і допомогу Божу. "Кафизма" означає сидіння, бо під час читання кафизм можна сидіти.
Після закінчення кафизм диякон виголошує малу єктенію, а потім звершується полієлей. Полієлей ﾓ слово грецьке, і означає "багатоєлейність" чи "багато освітлення".
Полієлей – найурочистіша частина всенічної й означає прославлення милості Божої, явленої нам у пришесті Сина Божого на землю й у здійсненні Ним діла нашого спасіння від влади диявола і смерті.
Полієлей починається урочистим співанням хвалебних стихів: "Хвалите имя Господне, хвалите раби Господа. Аллилуиа. Благословен Господь от Сиона, живый во Иерусалиме. Аллилуиа. Исповедайтеся Господеви, яко благ, яко в век милость Его. Аллилуиа. Иﾁповедайтеся Богу небесному, яко в век милость Его. Аллилуиа.".
При співанні цих стихів у храмі запалюються всі світильники, Царські врата відчиняються, і священик з дияконом, що йде попереду зі свічкою у руці, виходить з вівтаря і здійснює кадіння всього храму, на знак благоговіння перед Богом і святими Його. Палаючі свічки (в руках у священика, пономарів і інш.) вказують на невидиму присутність Христа - Світла для світу.
Після співання стихів виконуються у недільні дні особливі тропарі, тобто радісні пісні на честь Воскресіння Христового, в яких говориться, як ангели явилися мироносицям, що прийшли до гробу Спасителя, і сповістили їм про воскресіння Іісуса Христа.
В інші ж великі свята, замість недільних тропарів, співається перед іконою свята величання, тобто короткий хвалебний вірш на честь свята чи святого.
Після недільних тропарів, чи після величання, диякон виголошує малу єктенію, потім прокимен, і священик читає Євангеліє.
На недільній службі читається Євангеліє про Воскресіння Хриﾁта і про явлення воскреслого Христа Його ученикам, а в інші свята читається Євангеліє, яке стосується до відзначуваної події чи прославлення святого.
Після прочитання Євангелія у воскресній службі співається урочиста пісня на честь воскреслого Господа: "Воскресение Христово видевше, поклонимся Святому Господу Иисусу..."
Євангеліє виноситься на середину храму, і віруючі прикладаються до нього. В інші свята віруючі прикладаються до святкової ікони. Священик помазує їх благословенним єлеєм і роздає освячеﾽий хліб.
Після співу: "Воскресение Христово" співається ще кілька коротких молитвословів. Потім диякон читає молитву: "Спаси, Боже, люди Твоя..." і після виголосу священика: "Милостью и щедротами..." починається співання канону.
Каноном на ранній називається зібрання пісень, складене за певним правилом. "Канон" – слово грецьке і означає "правило".
Канон ділиться на дев'ять частин (пісень). Перший стих кожної пісні, яка співається, називається ірмос, тобто "зв'язок". Цими ірмосами ніби зв'язується весь склад канону в одне ціле. Інші стихи кожної частини (пісні) читаються і називаються тропарями. Друга пісня канону, як покаянна, виконується тільки під час Великого посту.
У складанні цих пісень особливо попрацювали: св. Іоанн Дамаскин, Косьма Маюмський, Андрій Критський (великий покаянний канон) та багато інших. При цьому вони незмінно керувалися певними піснеспівами і молитвами святих, а саме: пророка Мойсея (для 1-го і 2-го ірмосів), пророчиці Анни, матері Самуїла (для 3-го ірмосу), пророка Аввакума (для 4-го ірмосу), пророка Ісаї (для 5-го ірмосу), пророка Іони (для 6-го ірмосу), трьох отроків (для 7-го і 8-го ірмосів) і священика Захарії, отця Іоана Предтечі (для 9-го ірмосу).
Перед дев'ятим ірмосом диякон виголошує: "Богородицу и Матерь Света в песнех возвеличим!" і здійснює кадіння храму.
Хор у цей час співає пісню Богородиці: "Величит душа Моя Господа и возрадовася дух Мой о Бозе Спасе Моем..." До кожного стиха приєднується приспів: "Честнейшую херувим и славнейшую без сравнения серафим, без истления Бога Слова рождшую, сущую Богородицу, Тя величаем".
Після закінчення пісні Богородиці хор продовжує співання канону (9-ї пісні).
Про загальний зміст канону можна сказати таке. Ірмоси нагадують віруючим про старозавітні часи і про події з історії нашого спасіння і поступово наближають нашу думку до події Різдва Христового. Тропарі ж канону присвячені новозавітним подіям і являють собою ряд стихів, або піснеспівів, на славу Господа і Божої Матері, а також на честь відзначуваної події або ж святого, що прославляється у цей день.
Після канону співаються хвалебні псалми – стихири на хваліте – в яких усі творіння Божі закликаються до прославлення Господа: "Всякое дыхание да хвалит Господа..."
Після співання хвалебних псалмів іде велике славослів'я. Царські врата відчиняються при співанні останньої стихири (у неділю – богородичний) і священик виголошує: "Слава Тебе, показавшему нам свет!" (В давнину цьому виголосу передувала поява ранішньої зорі).
Хор співає велике славослів'я, яке починається словами: "Слава в вышних Богу, и на земли мир, в чеﾻовецех благоволение. Хвалим Тя, благословим Тя, кланяемтися, славословим Тя, благодарим Тя, великия ради славы Твоея..."
У великому славослів'ї ми дякуємо Богу за денне світло і за дарування духовного Світла, тобто Христа Спасителя, Який просвітив людей Своїм ученням – світлом істини.
"Велике славослів'я" закінчується співанням Трисвятого "Святый Боже..." і тропарем свята.
Після цього диякон виголошує дві єктенії: посилену і благальну.
Утреня на всенічному бдінні закінчується відпустом – священик, звертаючись до віруючих, каже: "Христос истинный Бог наш (а в недільну службу: "Воскресый из мертвых, Христос истинный Бог наш..."), молитвами пречистыя Своея Матере, святых славных апостол… и всех святых, помилует и спасет нас, яко благ и человеколюбец".
На закінчення хор співає молитву, щоб Господь зберіг на многії літа православне єпископство, правлячого архиєрея і всіх православних християн.
Одразу ж після цього починається остання частина всенічного бдіння – перший час.
Служба першого часу складається з читання псалмів та молитов, у яких ми просимо Бога, щоб Він уранці почув голос наш і настановив нас на день прийдешній. Закінчується служба першого часу переможною піснею на честь Божої Матері: "Взбранной Воеводе победительная, яко избавльшеся от злых благодарственная восписуем Ти раби Твои, Богородице. Но яко имущая державу непобедимую, от всяких нас бед свободи, да зовем Ти: радуйся Невесто неневестная.." У цій пісні Божу Матір ми називаємо непереможною Воєводою проти зла. Потім свящеﾽик виголошує відпуст першого часу. На цьому закінчується всенічне бдіння.
