Преображення Господнє

  • Оцініть матеріал!
    (1 Голосувати)

На свято Преображення Господнього, або, як його ще називають у народі, на другого Спаса, люди приходять до храмів освячувати яблука та інші земні плоди нового врожаю. Та насамперед це свято має сприйматися в його глибокому християнському значенні.

Яким чином Преображення Господнє повинно преображати нас у духовному аспекті — коментар голови Синодального інформаційно-просвітницького відділу УПЦ, прес-секретаря Блаженнішого Митрополита Володимира протоієрея Георгія КОВАЛЕНКА.

— Дійсно, зазвичай Преображення сприймається віруючими як свято, на яке потрібно освячувати яблука. Але за церковною традицією яблука освячували там, де не ріс виноград. Тому що освячувати цього дня потрібно те, що потім дасть нам вино і хліб – виноград і пшеницю. А вино і хліб – це те, на чому ми будемо звершувати Божественну літургію.

Таким чином, свято Преображення з його освяченням – це літургічне свято. І в цей день ми маємо згадувати про Божественну Євхаристію, про Преоᄆраження, про те, що під виглядом хліба і вина ми причащаємося істинного Тіла і Крові Господа Бога і Спаса нашого Іісуса Христа. І ці дари землі ми також присвячуємо Богові. І від цих дарів землі відділяємо частину, яка буде мати богослужбовий вжиток.

З іншого боку, коли ми святкуємо Преображення, ми маємо пригадати, що Господь змінився перед учнями, Він просяяв як сонце, Його одежа стала білою. І так само кожен із нас, коли приймає Христа в своє серце, в своє життя, має змінитися, має преобразитися. І коли преображаємося ми, ми маємо преобタажати навколишній світ.

Для нас дуже важливо цього дня нагадати всім людям, що ми одночасно є громадянами земного царства і громадянами Царства Небесного. І увійти у Царство Небесне ми можемо тільки тоді, коли змінимо, преобразимо, своє власне земне життя.

Побутує думка, начебто Церква забороняє їсти яблука нового врожаю до Преображення. Чи так це насправді, чи це все ж таки народна традиція?

— Дійсно, в нашому народі існує традиція не їсти яблука до Спаса – до Преображення. Тут є два моменти.

Момент перший. Треба до Церкви приносити все те, що дозріває. І перш ніж щось вкушати, люди традиційно несли на освячення до храму і відділяли на утримання чи то обездолених, чи то кліру частину того, що в них виросло на городі. Тож, якщо яблука дозріли раніше Преображення, то немає нічого поганого в тому, що люди їдять їх з благословення і таким чином прославляють Бога.

Момент другий. Є інша традиція, коли жінки, в яких померли діти, або які скоїли аборт, беруть на себе добровільний піст – не їсти яблук до Преображення. Є така народна традиція говорити, що тоді Божа Матір цим ненародженим або померлим дітям дає яблучка у Царстві Небесному.

Це дещо наївно, але благочестиво і чутливо. І я гадаю, що якраз цю традицію потрібно підтримувати. Бо для нас дійсно, великою бідою і трагедією є та кількість абортів, що робляться в нашій країні. І якщо ми будемо таким добровільним постом нагадувати про це, будемо таким чином намагатися трошки загладити ту провину, яку маємо перед Богом, думаю, можливо, з часом у нашій країні побільшає дітей і поменшає абортів.

Та й узагалі, перед тим, як відкидати якусь традицію, треба або віднайти та зрозуміти її сенс, або наповнити її новим, дійсно преображенським значенням.

http://www.orthodoxy.org.ua/
Бесіду вів диякон Миколай Лисенко

Авторизуйтесь, щоб мати можливість залишати коментарі

Найближчі паломництва