Цей піст встановлений перед  великими святами Преображення Господнього та Успіння Божої Матері і продовﾶується два тижні від 19 до 27 серпня.

Успенський піст дійшов до нас із давніх часів християнства. 

У бесіді Льва Великого, виголошеній ним близько 450 року, ми знаходимо ясну вказівку на Успенський піст: "Церковні пости розташовані у році так, що для кожного часу наказаний свій особливий закон стриманості. Так для весни весняний піст - в Чотиридесятниці, для літа літній - в П'ятидесятницю (Петрів піст - ред.), для осені осінній - у сьомому місяці (Успенський - ред.), для зими - зимовий (Різдвяний - ред.) ".  

Св. Симеон Солунський пише, що "Піст в серпні (Успенський) встановлений на честь Матері  Божого Слова, які, дізнавшись про Своє успіння, як завжди трудилася і постилася за нас, хоча, будучи святою і непорочною, і не мала потреби у пості; так особливо Вона молилася про нас, коли мала намір перейти від теперішнього життя до майбутнього, і коли Її блаженна душа мала через Божественного духа  з'єднатися з Її сином. А тому і ми повинні поститися і оспівувати Її, наслідуючи житію Її і пробуджуючи Її тим до молитви за нас. Деякі , втім, кажуть, що цей піст заснований з нагоди двох свят, тобто Преображення та Успіння. І я також вважаю за необхідне згадувати ці два свята, одне – як таке що подає нам освячення, а інше  - вблагання і клопотання за нас ".

Остаточне встановлення Успенського посту відбулося на Константинопольському Соборі 1166 р., що проходив  під головуванням патріарха Луки. Тут було підтверджено, що всі православні християни згідно з древніми уставами повинні дотримуватися Богородичний піст з 1 по 15 серпня (ст.  ст.). Вальсамон про цей Собор пише: "Тоді сумнівалися деякі про кількість днів посту Успенського і Різдвяного. Тому сам святійший патріарх пﾖдтвердив, що хоча дні цих постів письмово ніде не позначені, проте зобов’язуємось, слідувати неписаного церковного переказу і повинні постити від першого дня серпня і від чотирнадцятого дня листопада ".