Таїнство Хрещення

  • Оцініть матеріал!
    (1 Голосувати)

Що таке Хрещення?

Хрещення – це таїнство входження до Церкви та народження для вічного життя у Царстві Божому. “Хто не народиться від води і Духа, не може увійти в Царство Боже”, – каже Ісус Христос у Євангелії (від Іоанна, 3:5). В посланні апостола Павла до Римлян хрещення називається співучастю у смерті та Воскресінні Сина Божого. В таїнстві Хрещення прощаються всі скоєні до того гріхи, а охрещувана людина дає обіцянку жити надалі за заповідями Божими.

Чин хрещення відправляється через триразове занурення охрещуваного у воду в ім’я Отця, Сина і Святого Духа.

Що потрібно для хрещення?

Передусім – віра. Це найголовніша умова. Без віри неможливо приймати жодне церковне таїнство. Доросла людина має вірувати так, як вірує Православна Християнська Церква, свідомо читати Символ віри (його можна знайти у будь-якому молитовнику), всіма силами намагатися дотримуватися заповідей Божих та євангельського способу життя.

Православна Церква хрестить не тільки дорослих, але й малих дітей та немовлят. Умовою для хрещення немовлят є віра їхніх батьків, які мають бути православними християнами. Також під час хрещення немовля християнську віру засвідчують хресні батьки, які мають бути православними християнами. Тож, для хрещення дітей потрібні хресні батьки. Для хрещення дорослої людини хресні батьки не обов’язкові.

З матеріальних речей для хрестин треба мати із собою:

1) натільний хрестик (може бути з будь-якого матеріалу);

2) білу пелену (так звану “крижму”) для дітей, а для дорослих – світлий святковий одяг та полотенце. Вода для хрещення підігрівається, храм опалюється, але у холодну пору року візьміть з собою ще щось додаткове, щоб загорнути дитину.

3) для пожертви на храм просимо принести пляшку вина – воно буде використано для причастя. Це має бути кагор належної якості, бо ним причащають і дітей.

Дорослі люди, а також діти від семи років, які бажають прийняти Хрещення, а також хресні батьки дитини обов’язково мають прийти завчасно на бесіду. Хресним батькам потрібно також завчасно (за тиждень, два чи принаймні впродовж місяця перед хрестинами) прийти на сповідь та причаститися.

Як обрати ім’я для хрещення?

Якщо ви вже обрали ім’я для своєї дитини, то обирати інше для хрещення не потрібно, за винятком, коли це ім’я відсутнє у переліку церковних імен. У такому випадку церковне ім’я обирається або співзвучно із світським ім’ям (так, Лесю зазвичай хрестять як Олександру, Лілію – як Лію), або відповідно до дня, коли народилася дитина (дивляться, пам’ять яких святих припажає у церковному календарі на день народження дитини або на наступні дні до восьмого включно), або за бажанням батьків. Священик може запропонувати батькам церковне ім’я, але він в жодному разі не має право нав’язувати свій варіант: ім’я має бути погоджене з батьками.
Як обирати хресних батьків?

Восприємники (хресні батьки) з’явилися в Церкві з практики хрещення дорослих, і вже потім їх стали брати при хрещенні дітей. Людина, що бажала приєднатися до Церкви, повинна була прийти до єпископа чи священика через посередництво якогось члена Церкви, котрий ручався за нього. Головна роль такого поручителя полягала в керуванні життям того, хто готувався до хрещення. Він мав навчити свого хрещеного основам православної віри та благочестя.

При хрещенні дітей функції восприємників зазнали зміни. Тепер їх роль не закінчувалась, а тільки починалась з прийняття дитини від купелі. Вони свідчили Церкві, що дитина, яку вони восприйняли, буде вихована у християнській вірі. Між дитиною та хресними батьками виникають особливі відношення – духовне споріднення. Треба зазначити, що для хрещення достатньо навіть не пари, а принаймні одного восприємника – хресного батька чи мати, одної статі з дитиною. Хоча, з іншого боку, хресних батьків може бути і дві, і навіть декілька пар.

Отже, хресні батьки дають обіцянку Церкві про прийнятих дітей. Церква покладає на них обов’язок виховання дітей у православній вірі. Щоб ця обіцянка була дійсною, необхідно, щоб вони відповідали деяким вимогам. Зрозуміло, що хресними батьками можуть бути лише особи, що належать до Православної Церкви, та не просто формально належать, тобто не ті, що відвідують храм Божий лише кілька разів на рік – на Пасху, Різдво і т. п.,- але ті, котрі регулярно сповідаються та причащаються. Справжня християнська віра неможлива без регулярної молитви та спілкування з Богом у таїнстві Причастя Його Тіла та Крови. Ті, хто не мають такої віри, – що можуть передати своїм хрещеним?

Хресні батьки мають бути повнолітні, щоб усвідомлювати всю відповідальність, яку вони на себе приймають. Як правило, Церква дозволяє бути хресними батьками з 15 років для восприємника та з 13-ти для восприємниці.

Хресні батьки мають знати головні істини православної віри. Як скорботно буває для священика інколи бачити, що хрещені батьки не можуть без помилок прочитати Символ віри, або навіть перехреститися!

В якому віці краще хрестити дитину?

Хрещення може бути прийнято у будь-якому віці. Коли, не дай Бог, є загроза життю дитини, хрестити треба якнайшвидше – для цього можна викликати священика в навіть до лікарні. Зазвичай дитину хрестять після того, як їй сповниться сорок днів – адже тоді мати може увійти до храму та бути присутня при відправі таїнства.

За досвідом священиків, найважчий вік для хрестин – це діти від року до трьох, коли вони вже дуже сильно непокояться перебуванням в незнайомий умовах, на руках у незнайомих людей тощо, але пояснити їм та заспокоїти дуже важко. Так само дуже важко буває умовити дитину в такому віці прийняти перше Причастя. Радимо хрестити дітей раніше.
У які дні краще хрестити?

Хрестити можна у будь-який день року, незалежно від постів та святкових дні. Але візьміть до уваги, що у деякі свята священики бувають особливо навантажені. Крім того, під час посту сімейне святкування має відповідати церковному уставу.

До чого зобов’язує Хрещення?

Під час Хрещення людина, яка приймає таїнство (або хресні батьки, коли хрестять дитину) проголошує, що “вірує Христу як Царю і Богу”. Це означає не тільки визнання Ісуса Богом, а й прийняття Його заповідей основним законом життя. Визнавати буття Боже недостатньо для спасіння. Біси також знають, що Бог є, але їхня воля протилежна волі Божій. Від християнина вимагається довіра Богові та дотримання Його заповідей.
Складові християнського життя:

1) молитва – звернення до Бога розуму і серця, тобто бесіда з Ним;
2) вивчання Слова Божого – Біблії, передусім Євангелія. Слід постійно читати Святе Письмо та розмірковувати над ним, шукаючи в ньому орієнтирів для життя;
3) повсякденне дотримання заповідей Божих та життя відповідно до заклику Ісуса Христа: у любові до ближнього, милосерді, чесності, відповідальності;
4) регулярні сповідь та причастя (принаймні один раз на місяць). Після хрещення дитину також обов’язково треба принести на перше причастя.

Дорослі, що приносять хрестити дітей, та хресні батьки, мають передусім самі жити як християни, та навчати цьому дітей – не тільки словом, а насамперед власним прикладом.

http://www.preobraz.kiev.ua

Детальніше в цій категорії: « Відповідальність хрещених батьків
Авторизуйтесь, щоб мати можливість залишати коментарі

Найближчі паломництва