Два тижні безперервним потоком йшли і йшли віруючі, щоб прикластися до цієї святині. Побували паломники із сусідніх сіл: Погребів, Пухівки, були із Києва, Броварів, Калинівки, Красилівки та Рожнів. Двері церкви були відчинені майже цілодобово. Молебні служилися щодня. Кожен парафіянин подумки читав слова молитви: «Ей, угодниче Божий! Умоли Христа Бога, да предстательством твоим дарует здравие телу моему и спасенне душе моей. Аминь». Були навіть зцілення.
А ще, одразу після мощей святого Пантелеймона нова радість для храму - привезли часточку Хреста Голгофського. На цьому хресті терпів муки Син Божий Іісус Христос. Терпів за наші гріхи, аби врятувати і направити людей на шлях Божий. Відчуття провини, бажання спокутувати гріхи, біль у серці - все це ятрило душу, коли прикладаєшся до святої часточки. Часточки, яка увібрала у себе муки Господні і людські гріхи. Десь із душі виринали святі слова: "Прости нас, Господи, і сохрани!".
