Будівництво храму
Кам’яний трьохпрестольний храм на честь Воскресіння Христового був споруджений у центрі Зазим’я в XIX столітті. Завершальні роботи закінчилися у 1875 році. Будівлю звели з цегли та прикрасили фігурною кладкою з жовтої цегли. Стару дерев’яну церкву, що існувала в селі раніше, перенесли до сусідніх Погребів.
Важливу роль у появі нового храму відіграв уродженець Зазим’я архієпископ Павло (Суботовський). Майбутній архієрей походив із місцевої родини, навчався в духовних закладах, був архімандритом Смоленського Свято-Аврааміївського монастиря та ректором Смоленської духовної семінарії. У 1817 році його висвятили на єпископа, а згодом він очолив Астраханську кафедру.
Після смерті архієпископа Павла у 1832 році залишені ним кошти були спрямовані на спорудження великого цегляного храму в рідному селі. До будівництва долучилася вся громада. Частину цегли виготовляли на місці, частину привозили з Вишгорода. У 1875 році основні будівельні та оздоблювальні роботи були завершені.
Храм у XX столітті
Події XX століття стали для Свято-Воскресенського храму важким випробуванням. У 1920 році біля церкви відбулося збройне протистояння між радянськими силами та повсталими жителями Зазим’я. Під час цих подій храм зазнав пошкоджень: були втрачені ікони, церковні книги та частина настінного розпису.
Протягом наступних років будівлю ремонтували, після чого богослужіння відновилися. Однак у 1930-х роках радянська влада знову закрила храм. Існували плани переобладнати його під клуб, проте сама споруда була збережена.
Закриття храму та репресії
У 1937 році органи НКВС заарештували настоятеля Свято-Воскресенського храму священика Михайла Подільського. Згодом його було розстріляно. Після закриття церкви приміщення використовували як зерносховище.
Сліди цього періоду ще довгий час залишалися в самій будівлі: у підлозі зберігалися отвори від конструкцій, установлених під час господарського використання храму.
Відновлення богослужінь
Під час Другої світової війни храм знову відкрили для віруючих. Богослужіння були відновлені, і відтоді церква вже не припиняла свого релігійного життя.
Історія Свято-Воскресенського храму стала частиною історичної пам’яті Зазим’я. Побудований спільними зусиллями громади у XIX столітті, він пройшов через руйнування, закриття та зміну призначення, але зберігся як храм і як свідчення кількох поколінь історії села.
Основні дати
- 1832 рік — смерть архієпископа Павла (Суботовського), який заповів кошти на спорудження храму в рідному селі.
- 1875 рік — завершення основних робіт зі спорудження Свято-Воскресенського храму.
- 1920 рік — храм постраждав під час збройних подій у Зазим’ї.
- 1930-ті роки — закриття церкви радянською владою.
- 1937 рік — арешт і розстріл настоятеля Михайла Подільського; храм використовували як зерносховище.
- роки Другої світової війни — відновлення богослужінь у Свято-Воскресенському храмі.