Чудесна в церкві благодать,

Дим ладана, свічки горять,

І серце обіймає таке благовоління,

Що ми вінець Господнього творіння.

Ми маємо статуру, руки, ноги,

І розумом Господь не обділив,

Але чомусь довгенько в нас дрімає,

Служіння Богу, трепетний порив.

Завжди в житті на першім місці,

Добробут, статки, багатства по вінця,

Лишень коли потрібна допомога,

Ми всі звертаємось до Бога.

Благаємо прощення, і Божої турботи,

А чи не пізно схаменулись?

Довгенько ми з гріхом водились,

Тепер до Бога навернулись.

Господь усі гріхи прощає,

Хто щиро просить співчуття,

Господь приймає каяття.

           *       *        *

Коли на серці туга і скорбота,

Потрібно в церкву нам піти,

Лишень Господь нам допоможе,

Зняти скорботу Він спроможний.

В нашій молитві щирій і святій,

З вірою в серці, в зверненні до Бога,

Завжди Господь розраду дасть,

І ввійде в душу Божа благодать.

Незримо наш Спаситель нам допомагає,

І особливо тим, чия душа волає,

Прощення, світла і любові,

Хто твердо вірить в Боже Слово.

Ольга ГРЕЧИХІНА

село Зазим’є