«Шестидесятиліття отця Олександра -зауважує диякон Анатолій Слинько - для нашого приходу є спільним святом оскільки особистість батюшки всеосяжна. Він для багатьох парафіян не тільки служитель, наставник, а й духівник».
Дійсно оﾂець Настоятель при зустрічі залишає дуже гарне враження відкритої дружньої людини. Як свідчать парафіяни: «Його проповіді прості доступні й актуальні, настанови і поради - дієві і здійсненні».
«Нічого поганого не можна сказати про батюшку -кажуть бабусі зі свічкового ящика - він знаходить підхід до кожного з односельчан. Завжди доступний, «народ -ний». У народі кажуть: «який піп такий і прихід». Так ось, -прихід у нас дружній. Парафія підтримується його стара -ннями. Він досить полюбився людям і служить у нашому храмі вже майже двадцять років».
«Настоятельство - це справа не проста - продовжує отець диякон - за час служіння о.Александра в храмі було зроблено і робиться не мало: проводиться настінний розпис, активно проводяться ремонтні роботи, упорядковане подвір’я, будується Духовний центр при храмі і т.д. А головне - окормлення багаточисельною паствою. Справ у нас «непочатий край» але головне що всі вони вирішуються благословенням та підтримкою нашого пастиря».
Кажуть, що про життя парафії можна судити по молитовному настрою в храмі. Дійсно в Зазимському храмі дуже легко молитися. Тут відчуваєтьﾁя молитовний настрій умиротворення, спокій душі. Під час богослужіння душа наповнюється захопленням від надзвичайної простоти. Мабуть тому, крім бабусь у церкві на звичайній недільній Літургії все частіше можна зустріти молодь. Батюшка Олександр і до юних душ має підхід. З його проповідей довідуємось, що близьких до Бога потрібно приводити не насильством і нотаціями, а особистим прикладом і любов'ю.
«Отець Олександр досить відкритий, каже Андрій Мішаков (причетник храму), він вміє відчувати і розуміти внутрішній світ своїх духовних чад. Я відвідую ﾅрам у Зазим’ї вже понад десять років і багато в чому йому завдячую. Батюшка завжди зрозуміє, надоумить і наставить, як вчинити в хвилину спокус».
Батюшка повний енергії, світлий і добрий. Про себе багато говорити не любить, швидше поцікавиться твоїми пробле -мами і в той же час не сприймає пустих розмов - всіляко від них втікає. Це важлива риса істинно мудрого пастиря.
Людмила Валентинівна Спичак, голова сільради підмічає в о.Александрі щиру простоту: “саме головне те, - каже голова, - що наш батюшка зовсім не тщеславний, а це для священика, особливо в наш час дуже важливо”.
Читаючи ці рядки, можна подумати, що автори перебілюшують і сильно вихваляють свого настоятеля. В такому разі у всьму сказаному можна легко преконатися, поспілкувавшись з батюшкою. Насправді ми знаємо що о.Олександр хоч і сприйме все це як похвалу собі, але мудрий розум і багатий досвід не дадуть волі гордості і марнославству.
Парафія існує, живе молитвами свого настоятеля, а він в свою чергу підкріплюється молитвою пастви. В день його шестидесятиліття всі парафіяни соборно заспівають своєму улюбленому Предстоятелю перед престолом Божим: «Многая і благая літа».