Про храм

Воскресенський храм у Зазим'ї має п'ять невеликих бань та дзвіницю. Його прикрашають розміщені по кутах напівколони та багатий орнамент, викладений з жовтої цегли.

Загалом храм є характерним для російського цегляного стилю, але в зовнішньому вигляді церкви присутні певні, заледве помітні східні риси.

Головним ініціатором будівництва мурованого православного храму в Зазим'ї на місці існуючого дерев'яного був архієпископ Павло (Субботовський).

Народився владика у 1771 році в простій зазимській родині, змалку лишившись сиротою, любив відвідувати місцевий дерев'яний храм. Згодом став архімандритом у Смоленському Свято-Аврааміївському монастирі і ректором Смоленської Духовної семінарії. У 1817 році священика рукоположили в сан єпископа з поставлянням на Харківську єпархію. У Харкові архіпастир звів архієрейський будинок, що зберігся дотепер і церкву в братському корпусі в ім'я св. апостола Іоанна Богослова. У 1826 році владику Павла перевели на Астраханську кафедру з титулом архієпископа Астраханського і Кавказького. Невтомно трудився єпископ на ниві Христовій і на Кавказі. Саме тут у 1832 році владика Павло помер. Усі гроші, що залишилися, він заповів на будівництво великого цегельного храму у своєму рідному селі Зазим'ї.

У будівництві нового зазимського храму взяли участь чи не всі жителі села. Цеглу високої якості привозили на підводах з Вишгорода і частково випалювали на місці. Стару дерев'яну церкву було перенесено в сусіднє село Погреби, де вона простояла до приходу більшовиків.

Останні опоряджувальні роботи на будівництві нової церкви у Зазим'ї були завершені в 1865 році, відтак це і вважається датою спорудження зазимської Свято-Воскресенської церкви. Відтоді історія храму тісно переплелася з історією самого села.

Два бокові приділи та дзвіниця були прибудовані в 1900 році. З 1903 по 1916 рр. настоятелем храму був протоієрея Іоанна Барзаковського. Помер він у 1916 році і похований біля правого вівтаря зазимського храму.

У 1911—12 роках відомий київський архітектор М. М. Горденін виготовив для храму залізобетонні хори.

У 1920 році просто біля храму відбувалась запекла битва між більшовиками і повсталими зазимцями. Храм постраждав, згоріло багато ікон, книги, настінний розпис. Протягом 6 натупних років церкву відремонтували, відновилося частково богослужіння.

У 1935 році радянська влада закрила храм і прийняла рішення переобладнати його на клуб для молоді.

У 1937 році Броварське НКВД заарештувало і розстріляло настоятеля храму священика Михайла Подєльського. У 2021 році він був канонізований Церквою як новомученик. Храм був закритий і обладнаний під зерносховище — дотепер можна побачити в підлозі отвори, в яких стояли перегородки і станки.

Під час Другої світової війни з приходом німців церкву було відкрито і відновилися богослужіння.

По війні храм не закрили і він продовжував діяти як культова споруда.

Нині Свято-Воскресенська церква у Зазим'ї відноситься до юрисдикції Православної Церкви України і є значним духовним осередком під Києвом.

На даний час при нашому храмі діє бібліотека та Недільна школа для дітей. Час від часу з прихожанами проводяться катехізаційні бесіди, видається парафіяльна газета "Зазимський Благовісник", проходять духовні концерти, готуються трапези на великі свята для прихожан і гостей храму. Окрім того, щомісяця від храму здійснюються паломницькі поїздки православними святинями України. Регулярно проводяться екскурсії київськими святинями.

Настоятелем парафії сьогодні є протоієрей Анатолій Слинько.

Богослужіння у храмі відбувається щосуботи о 17.00 (Вечірня) та щонеділі − Божественна літургія о 8.00. Після кожної недільної Літургії всі прихожани частуються смачним чаєм з благословенних трав Святої Землі (Єрусалим, г. Синай).

Також, напередодні великих церковних свят, служиться Всеношне бдіння о 17.00, а в день свята Божественна літургія о 8.00.

Медіа