Зміни, причому кардинальні, відбулися не в Церкві, а у ставленні до Церкви з боку влади, держави, суспільства. Ми дійсно живемо в умовах релігійної свободи, про яку 20 років тому не могли і мріяти. За офіційними даними, за час радянської влади в СРСР було зруйновано сто тисяч православних храмів, це робилося цілеспрямовано, планомірно аж до перебудови. Руйнували, розбирали, «перепрофілювували» під господарські і культурні потреби. В Україні навіть у 1980-і влада щорічно закривала по 100-120 храмів. Залишали по 3-4 церкви на район, у східних регіонах і такого не дозволялось. Проте більшість громад Руської Православної Церкви знаходилася в Україні, насамперед у західних областях, куди радянська влада прийшла лише в передвоєнні роки. Нові храми забороняли будувати (у Києві перший за 75 років храм – невелика церква пам'яті жертв Чорнобиля – був побудований у 1993 році), старі – не дозволяли ремонтувати, шукали будь-який привід, щоб закрити парафію. До того ж усі церковні будівлі і майно були власністю атеїстичної держави. При владі були марксисти-матеріалісти, які думали: якщо вибити економічні основи з-під громад, то вони перестануть існувати. Душили податками, наглядом, заборонами. Ви можете запитати у своїх літніх священиків і парафіян, чого коштувало в ті роки похрестити дитину, повінчати молодят, замінити лист заліза на старій покрівлі храму. Тож виходить, що ми довгі десятиліття проходили «тест» на виживання. Сьогодні, незважаючи на всі наші економічні, політичні складності, є головне – можливість вільно сповідати віру.

Гомельский иеромонах Николай Тарасенко под ником Geronta общается с пользователями интернета на белорусском развлекательном сайте, где он открыл раздел "Вопрос священнику".
"Я священник, и моя обязанность сделать электронную сеть сетью для спасительной "ловли человеков" (Лк.5,10)", - объяснил он свою инициативу в интервью интернет-газете Белорусские новости.

Анімаційний серіал «Сказання про водохрещення Руси» почали транслювати вчора на каналі «1+1». За його версією, князь Володимир, щоб прийняти християнство, вирішив напасти на Херсонес. Джерелом інформації для авторів проекту став один із найдавніших документів — Лаврентіївський літопис. Про це повідомляє видання «Хрещатик». До створення мультфільму залучили отця Вадима — головного редактора телекомпанії «Глас Божий», консультантів громадської організації «Хрещення Русі» та компанію «Бабіч-дизайн», що колись працювала над мультиплікаційними «Великими перегонами».
Мультсеріал «Сказання про водохрещення Русі» матиме 20 серій. У ньому розглядаються кілька етапів хрещення Руси. Спочатку — за римським каноном, тобто з кінця IХ століття та протягом Х – від Аскольда до Володимира. Потім – за візантійським (грецьким) каноном — початок ХI століття, вже після хрещення Русі Володимиром. Як пояснили у прес-службі каналу «1+1, саме з цими датами пов’язаний початок створення Лаврентіївського літопису.
У літописі, зокрема, йдеться про те, що Володимир усвідомив марність язичництва і вирішив прийняти справжню віру, зупинився на християнській. Та гордість не дозволила йому зробити це звичним шляхом, тому Володимир пішов війною на Херсонес. Несподівано втратив зір. Але після хрещення свого народу Господь повернув йому здатність бачити.
www.risu.org.ua
www.kreschatic.kiev.ua

По профессии я поэт, член Российского союза литераторов, филолог. Родился в Уфе, в 1982-м переехал в Питер (тогда Ленинград), работал с композиторами Давидом Тухмановым, Игорем Крутым, Александром Барыкиным. Вместе с композитором Александром Морозовым был одним из создателей группы "Форум", писал для нее песни. Уверовал в Бога в 1991 году, крестился в церкви евангельских христиан, в течение двух лет преподавал Библию в петербургских школах, позже принял рукоположение и стал пастором церкви.

Центральный стадион Киева перепрофилируют в алтарь Божьей славы
Дмитрий СКВОРЦОВ, «Уикенд»
Два месяц назад промозглым апрельским вечером в одном из секторов «Олимпийского» собралось около 150 человек и впилось озабоченными взглядами в огромное пустующее пространство трибун. Впрочем, после пламенной речи одного из собравшихся, слушатели преобразились и даже стали славить Господа. Как объяснили сами участники мероприятия, их согрели мысли о том, что с 6 по 8 июля «на этом месте многие люди отдадут свои жизни Богу».

Лечить не только тела, но и души Евгений Ромашин начал в 45 лет
Евгений Ромашин два десятка лет проработал кардиологом в реанимации Харьковской больницы скорой и неотложной помощи. За это время он, врач от Бога, вытащил с того света более 300 человек. А потом в свои 45 поступил в Харьковскую духовную семинарию и получил приход в селе Хорошево. Но медицину не забросил.

Питання створення в Україні єдиної помісної церкви обговорили у вівторок в Стамбулі президент країни Віктор Ющенко і Патріарх Константинопольський Варфоломій, передає «Інтерфакс» з посиланням на прес-службу глави української держави.
За інформацією прес-служби, Патріарх також виразив надію, що після позачергових парламентських виборів ситуація на Україні стабілізується, і відзначив, що молиться за єдність України.
Предстоятель Константинопольської Православної Церкви передав через В. Ющенко своє благословіння всьому українському народу.
Сторони також торкнулися теми духовного виховання молоді на основі християнської етики.
В кінці зустрічі В. Ющенко і Патріарх Варфоломій обмінялися пам'ятними подарунками.
Раніше, на зустрічі з Святейшим Патріархом Московським і всієї Русі Алексієм II, що відбулася в січні 2005 року в Москві, Віктор Ющенко заявив, що не має наміру втручатися в справи Православної Церкви на Україні.
«Ми розуміємо, в яких обставинах знаходиться українська Церква: існує багато конфесій, у них своя історія, часто дуже складна», — сказав Ющенко. «Я — віруюча людина і своїм прихильникам ніколи не покажу, в яку церкву треба ходити, це не мого розуму справа; ми не робитимемо того, до чого світська влада не має відношення», — підкреслив президент України.
Патриархия.ru

У одного паломника, що стояв в черзі до святині в Києво-Печерській Лаврі, трапився епілептичний напад, пише в понеділок український випуск газети "Комсомольська правда".
"Він впав на землю, почав задихатися, битися в конвульсіях. Хтось по мобільному викликав "швидку", а я, пам'ятаю, подумала, що йому вже не допоможеш. Річ у тому, що у чоловіка вже кров'яна піна з рота пішла, очі закотилися, він практично не міг дихати", - розповів один з очевидців, прихожанка на ім'я Галина.
Декілька людей підняли вже майже бездиханне тіло і швидко понесли його ближче до мощів. І раптом чоловік задишал, конвульсії припинилися, він розплющив очі і перехрестився.
Інша віруюча, 17-річна Олена, інвалід 1-ої групи по зору, призналася, що також відчула благотворний вплив мощів св. апостола Луки.
Як тільки вона увійшла до храму, щоб поклонитися святині, у неї раптом перестали болти і почали сльозитися очі, "і так легко стало". "Може, дійсно, вилікує мене Лука", - сказала дівчина.
ИНТЕРФАКС-Религия/Седмица.Ru

Старцеві Серафимові, який підтримував не тільки монастирі й священиків, а й сиріт та жебраків, цього року виповнилося б дев’яносто.
Старця Серафима вже сім років немає з нами. Та на його могилі у Свято-Духівському скиті на Троєщині часто збираються браття Києво-Печерської лаври, настоятелі храмів і монастирів з Афону, Канади, Австралії, Німеччини, Москви, Санкт-Петербурга та Єкатеринбурга, щоб вшанувати пам'ять.
— Дорогі браття і сестри. Ставши інвалідом, калікою під час Великої Вітчизняної, я покаявся і повірив в Господа Бога нашого Ісуса Христа. Метою мого життя стало служіння Богу і Вітчизні, будова храмів на землі та у душах людей. Я думав про єдину соборну Церкву в Україні під омофором Блажейнішого Володимира, митрополита Київського і всія України,— такими були останні слова отця Серафима, 22 серпня 2000 року — в день його смерті.