До кінця життя не переставай вивчати Євангелію, не подумай, що ти добре знаєш її, хоч би й знав її напам'ять. Заповідь Господня широка дуже, хоч і закрита в малих словах. |
RSS
Успенський піст починається через місяць після Петрового посту.
Цей піст встановлений перед великими святами Преображення Господнього та Успіння Божої Матері і продовжується два тижні від 19 до 27 серпня.
З багатьма православними святами пов'язані народні вірування. Наприклад, вважається, що після свята пророка Іллі (2 серпня) не можна купатися у відкритих водоймах, а до свята Преображення (19 серпня) необхідно утримуватися від вживання в їжу яблук. Що ж робити з ранніми сортами яблук, і, невже в «оксамитовий» сезон відпочинок на воді протипоказаний?
На ці питання відповідає викладач Київської духовної академії і семінарії протоієрей Костянтин Курбанов.
Петрів (апостольський) піст - один з чотирьох багатоденних постів - починається через 7 днів після свята Святої Трійці і закінчується 11 липня - напередодні дня пам'яті святих апостолів Петра і Павла. Цей піст ще називають постом П'ятдесятниці.
«Гетьман козаків до схід сонця у поход виряжав,
І стиха словами промовляв:
Гей, козаки ви, діти-друзі!
Прошу вас, добре ви дбайте, от сна вставайте.
Святий Отче наш читайте,
Віри своєї християнської у поругу не дайте!»
Писанка є символом вічного життя, воскресіння, а тому містить глибокий зміст. Саме яйце ззовні здається мертвим і не життєвим, але насправді всередині жива істота готується до народження. Так як Христос перебуває в печері-гробі «яко мертв», але йому належить перемогти смерть і вернутися до життя – воскреснути. З думкою про покладеного у гроб і воскреслого Христа благочестиві християни в Великий четвер чи Велику П’ятницю в молитві і терпінні займаються приготуванням писанок. Пишуть усі - і дорослі, і малі, хоча в деяких місцевостях це дозволялося раніше робити лише жінкам. Писанку освячують. У давнину в Україні писання писанок було огорнене особливою святістю. Тому господині готуються до цього наперед. Вони мають очистити свої думки, позбутися гніву, сварок та образ на протязі всього посту.
Походження і зміст поняття.
У ранньому суспільстві раб - людина, яка була позбавлена будь-яких прав і засобів виробництва і перебувала у повній власності господаря.
У сучасному соціокультурному і громадянському значенні - людина, яка потрапила в економічну, політичну, духовну й іншу залежність від іншої людини, втратила свої права, свободу дії. Той, хто сліпо виконує волю вищестоящої особи, осіб, плазує перед ними.
Дзвони є однією з необхідних особливостей православного храму. В чині благословіння дзвону сказано: «Нехай усі, хто чує голос його, чи вдeнь, чи вночі, славлять ім’я Святе Твоє". Безперечно в житті Зазим’я дзвін церковний займає важливе місце. Він сповіщає про радість свята чи про сум за померлим. А от як розрізняти дзвони і дізнатись про них більше ми пропонуємо читачеві у цій статті.
По учению Церкви, Ангелы (от греч. — вестник) — существа одаренные бессмертием, свободной волей, высокими способностями и могуществом. Ангелы — бесплотные духи и поэтому для людей невидимые. Тем не менее, в Православной Церкви имеется очень развитая иконография ангельских чинов. Как изобразить то, что недоступно нашему физическому зрению? Возможно, ли это сделать живописными средствами? Ответ однозначен: да.
Через тиждень після Трійці починається Петрівський піст, який закінчиться на свято свв. апостолів Петра і Павла 12 липня. Цей літній піст, що зараз ми називаємо Петровим, або апостольським, раніше називали постом П'ятдесятниці. Церква призиває нас до цього посту за прикладом святих апостолів, які, прийнявши Святого Духа в день П'ятдесятниці, у пості й молитві готувалися до всесвітньої проповіді Євангелія.
Для того, щоб зрозуміти передісторію православного календаря, ми повинні перенестися в долину Нілу, де в незапам’ятні часи був створений календар, що проіснував разом з Єгипетською культурою близько 4-х століть. Походження цього календаря пов’язане із Сиріусом - найяскравішою зіркою небосхилу, оспіваною багатьма поетами. Отже, Сиріус дав Єгипту перший у світі сонячний календар, що лежить в основі літочислення всього Старого Світу, аж до наших часів.
