Ювілей Свято-Михайлівського приділу

19 вересня 2009 року у Зазимського храму ювілейна дата. Виповнюється 55 років з часу освячення престолу правого приділу в честь архистратига Михаїла.

Детальніше...

Священик, який 25 років життя віддав Зазим’ю

Історія не стоїть на місці, Господь Своєю промислительною десницею направляє долю кожного Свого творіння. Був у нашому селі священик, який прослужив настоятелем храму 25 років. Цього року 30 березня виповнилося 100 років від дня народження о.Кирила, а 25 квітня - 25 років з дня його смерті. Всі, хто його пам’ятають, з великим задоволенням розкажуть, наскільки він був позитивною людиною, приємним і цікавим співрозмовником, справжнім пастиром. Пропонуємо читачеві ознайомитися зі сторінками біографії цього чудового настоятеля храма.

Детальніше...

Настоятелю отцю Олександру Генераленку 60 років!

21 квітня настоятелю Свято-Воскресенського храму протоієрею Олександру Генераленко виповнюється 60 років. Своє свято дорогий батюшка проведе в колі парафіян, численних гостей і родичів. Ювілей настоятеля припадає на третій день Пасхи. У цей світлий пасхальний день запланована Божественна літургія і святкова трапеза.

Детальніше...

Розстрiляний отець настоятель

Подвиг мучеництва завжди супроводжує історію Церкви Христової і своїм переможним вінцем возносить мучеників до справжнього звання святих мужів і дів. Ці святі люди завжди Церквою почитаються тому, що вони свїми стражданнями і смертю засвідчили правдивість віри в Господа Бога. Вони своєю смертю довели те, чого ми, проживаючи своє життя, зрозуміти не можемо, а часом свідомо не хочемо. Бог є і Він “поругаем” не буває - треба це пам’ятати. Минають тисячоліття, змінюються різні форми правління, безбожні і богоборчі режими, а Церква Христова є і примножується святими. "Если пшеничное зерно, пав на землю, не умрет, то останется одно; а если умрет, то принесет много плода" (Ин.12:24). А за словами Тертулліана: "Кров мучеників - насіння Християнства".

Детальніше...

По стопам Владики Павла (Суботовського)

Поїзд. Поволжжя. За вікном купе пробігають степові кущі і трава яка вигоріла від спекотного сонця.  А в самому купе їдуть додому втомлені паломники і з захопленням розмовляють про щось надзвичайно цікаве, благодатне, про те, що торкнулось їх душ. Це паломники їз Зазим`я. Що змусило їх подолати таку далеку відстань, адже це майже дві тисячі кілометрів?

Детальніше...

Православне Зазим’є

Як правило, історія більшості українських поселень починається з церкви. Від самого початку Господь благословляв місце і залишав якусь ознаку, яка б свідчила про святість його. У І ст. по Р.X. ап. Андрій благословив гори, на яких згодом утворилось місто Київ. Почаїв   також заснований благословінням Божої Матері. Як говориться  в народі - "святе місце пустим не буває". Люди завжди прагнули до святості й селились  біля таких місць, будували на такому місці храм і берегли його.

Детальніше...

Прощений чернець (притча)

Жив у якомусь монастирі недбайливий чернець: він часто спізнювався до служби, засмучував цим братів і змушував гніватися ігумена. Ченці нарікали, і навіть просили настоятеля вигнати його.
І ось цей монах захворів, хвороба посилювалася, і він вже наближався до смерті. Засмучені були брати, що загине душа нещасного. Зібралися вони у одра його, щоб полегшити передсмертні страждання своєю молитвою, але що ж бачать вони? Цей чернець помирав смертю праведника. Обличчя його виражало спокій і радість.
Коли він трохи отямився, браття запитали:
- Яку розраду отримав ти від Бога? З ким ти розмовляв, як з близькими рідними своїми?
І вмираючий, зібравши останні сили, відповідав:
- Брати, ви знаєте, що я жив негідно, і ось я побачив, як демони оточили мій одр, в руках їх була хартія - лист, зверху до низу списаний моїми гріхами. Вони наблизилися до мене, Ангел же охоронець мій стояв вдалині і плакав. І раптом я почув голос із неба: «Не судіть, і не судимі будете! Цей чернець не засудив нікого, і Я прощаю його!»- І негайно хартія в руках демонів загорілася, і вони з криками зникли. Підійшов до мене Ангел і вітав мене, і я говорив з ним.
Брати, - продовжував він, - після прийняття чернецтва я не засудив жодної людини! Брати, - сказав він ще, - ви засуджували мене і засуджували справедливо, а я, грішний, не судив нікого.

Симеон Афонський:

Яке вміння найбільш рідкісне? - Уміння віддавати.
Яке вміння найкраще? - Уміння прощати.
Яке вміння найважче? - Вміння мовчати.
Яке вміння найважливіше? - Уміння запитувати.
Яке вміння найпотрібніше? - Уміння слухати.
Яка звичка найнеприємніша? - Каверзність.
Яка звичка найшкідливіша? - Балакучість.
Яка людина швидше приходить до Бога? - Милосердна.
Яка людина найсильніша? - Яка здатна осягнути Істину.
Яка людина найслабша? - Яка надіється на власні сили.
Яка людина найрозумніша? - Яка стежить за своїм серцем.
Яка прихильність найнебезпечніша? - Прихильність до свого тіла.
Яка людина найбідніша? - Яка найбільше любить гроші.
Чим протистояти біді? - Смиренням.
Чим протистояти стражданню? - Терпінням.
Яка ознака здорової душі? - Віра.
Яка ознака хворої душі? - Безнадія.
Яка ознака неправильних дій? - Роздратування.
Яка ознака добрих вчинків? - Мир душі.
Яка людина заживо померла? - Байдужа.
Яка людина ніколи не помре? - Та, що любить Бога і ближніх.

Вставай!

Один учень запитав свого наставника: - Учителю, що б ти сказав, якби дізнався про моє падіння? - Вставай! - А наступного разу? - Знову вставай! - І скільки це може тривати - все падати і підніматися? - Падай і піднімайся, поки живий! Адже ті, хто упав і не піднявся, мертві.

Жінка в тролейбусі

Жінка їде роздратована в тролейбусі і думає: "Пасажири, хами і грубіяни. Чоловік п'яна скотина. Діти садисти і хулігани. А я така бідна і нещасна..." За спиною у неї стоїть ангел-охоронець з блокнотиком і все записує по пунктику: 1.Пасажири - хами і грубіяни. 2. Чоловік-п'яна скотина... і т.д. Потім прочитав і задумався: "Боже, і навіщо це їй все потрібно? Але якщо потрібно, треба виконувати...."