Благодать
Чудесна в церкві благодать,
Дим ладана, свічки горять,
І серце обіймає таке благовоління,
Що ми вінець Господнього творіння.
Ми маємо статуру, руки, ноги,
І розумом Господь не обділив,
Але чомусь довгенько в нас дрімає,
Служіння Богу, трепетний порив.
Завжди в житті на першім місці,
Добробут, статки, багатства по вінця,
Лишень коли потрібна допомога,
Ми всі звертаємось до Бога.
Благаємо прощення, і Божої турботи,
А чи не пізно схаменулись?
Довгенько ми з гріхом водились,
Тепер до Бога навернулись.
Господь усі гріхи прощає,
Хто щиро просить співчуття,
Господь приймає каяття.
* * *
Коли на серці туга і скорбота,
Потрібно в церкву нам піти,
Лишень Господь нам допоможе,
Зняти скорботу Він спроможний.
В нашій молитві щирій і святій,
З вірою в серці, в зверненні до Бога,
Завжди Господь розраду дасть,
І ввійде в душу Божа благодать.
Незримо наш Спаситель нам допомагає,
І особливо тим, чия душа волає,
Прощення, світла і любові,
Хто твердо вірить в Боже Слово.
Ольга ГРЕЧИХІНА
село Зазим’є
В житті своїм…
О, Віковічний Боже!
Іде до Тебе кожен.
Всемилостивий Бог!
Прещедра благодать!
В молитві відчайдушній
Розщіплюємо душу,
І просимо, як в борг:
Спасіння нам послать.
Бо в нас біда зхрестилась,
Згадали й Божу милість,
Безмежного Творця –
Щоб викоренив зло.
А тіло протестує,
Своє бажання всує,
Допитує в Отця:
- За що таке? За що?
* * *
Невпинно час минає
І лихо відступає
Вже й спокій ніби є,
Але душа болить!
Бо тонко відчуває,
Що злагоди немає,
Щось клопіт завдає!
Щось треба обновить!
Лиш обновити треба
Самого тільки себе.
Не тілом! А душа
Хай прощення прийме.
В житті своїм безпутнім,
В якому Бог відсутній,
Де тішаться в грошах –
Святе стає німе.
Шукати шлях до Бога –
Вᄚжка, крута дорога,
Пізнати – де є згубність?
Де Православ`я світ?!
Лише душа смиренна
Приймає Боже ймення,
Богопросвітну мудрість –
Безсмертний заповіт.
Ольга ЩИГОЛЬ
село Зазим’є
У храм прийшли…
У храм прийшли не просто за водою!
До Бога ми прийшли у гоチті.
Забули Божий страх узять з собою,
Й смиренності на Божій прощі.
Розмови, штовханини і … калюжі…
Прости нас, Боже, грішних, грішних,
Духовного зростання, дай нам Боже,
Ми діти є сліпі й невтішні!..
Господь присутністю Своєю – води
Усі нам освятив ласкаво,
Вживаймо на здоров`я в мирі й згоді
У Божу дяку й Божу славу!
У храм прийшли не просто за водою,
А по святиню Божу! Божу!...
* * *
Щоб завтрашній день посміхався родині:
Здоров`ям, любов`ю по всій Україні!
Зазим’є
Ольга ЩИГОЛЬ
Святий Миколай
Любий святий Миколайчику
Прийди до нас – ми чекаємо
Принеси подаруночків
Просимо, благаємо.
Кожна душа християнська
Любить Миколу, шанує
Якщо ж у когось проблема
Втіху тому він дарує.
Він не відмовить в пораді
Якщо його з вірою просять
Бо ж християнські душі
З любов’ю до нього приходять.
Тож у Миколая святого
У Чудотворця простого
Двері серця відкриті для всіх
Як і для серця твого!
Зазим’є
Алᄏа ВАЩЕНКО
З Новим роком!
З Новим роком
Та Різдвом Христовим
Україно мила,
І моє село!
Що було – минуло.
Скажем: Слава Богу!
Краще набагато
Бути ж бо могло!
В Новий рік мандрують:
Котики вусаті,
Кролики, Зайчата
Пухнасті, вухаті.
Будьмо, чемні люди,
Мудрістю багаті
Щоб у Новім році
Мрії всі здійснились,
Щоб Христовим світлом
Душі засвітились.
Зазим’є
Ольга ЩИГОЛЬ
Оповідь про образ Святого Миколая

Наближалося свято Святителя Миколая, архієпископа Мір Лікійських, Чудотворця.
Радіо, телебачення висвітлювали доброчинність заможних вельмож до обездолених діточок та самотніх стареньких.
«Слава Богу», - голосно і задоволено проговорила тітка Марія, хоч у хаті нікого не було. モ А що?! Слухати приємно, бачити гарно. Тільки угодник Божий робив добрі справи таємно… Ну… та… нічого, - згодилася старенька».
РУБРИКИ
Свідчення

Костас Асимис: ...
Красоту Афона невозможно описать словами, ведь Сама Богоматерь была поражена живописностью этой местности. Далеко не каждый может увидеть эту Божественную природу, эти веками намоленные храмы, распахнутые, радостные и зовущие ввысь небеса… Официально на Святой горе запрещена любая фото- и видеосъемка, поэтому каждый афонский снимок становится настоящей исторической и духовной ценностью. Тем более, если это работа известного греческого фотохудожника Костаса Асимиса. Его поразительное умение превращает каждое фото в произведение искусства, открывающее всю красоту и духовное богатство одной из самых почитаемых и древних святынь Греции.

Коли Бог мовчить
«Хто вірує, тому все можливо», — сказав Сам Господь Іісус Христос. І ще сказав: «Майте віру Божу, бо по правді кажу вам: як хто скаже горі цій: порушся та кинься до моря, ヨ не матиме сумніву в серці своїм, але матиме віру, що станеться так, як говорить, то буде йому!»

Історичні свідоцтва ...
Ім'я О. І. Белецького (1884–1961), видатного філолога-енциклопедиста, автора робіт з історії античної, західноєвропейської, російської та української літератури, віце-президента АН УРСР, сьогодні відоме лише обмеженому колу фахівців. Щоправда, про нього іноді згадують у православних колах у зв'язку з Доповідною запискою в ЦК Компартії України, яку він подав незадовго до своєї смерті. Цей документ поширювався у самвидаві ще в 1960-х роках, як свідчення нечесності антирелігійної пропаганди. Академік Белецький наочно показав, що творці наукового атеїзму були не ᄇченими, а невігласами. Серед бійців ідеологічного фронту, що боролися з релігією, не було жодного справжнього вченого.


