Костас Асимис: «Люблю Афон»
- Автор: Дарья Кривошея

Красоту Афона невозможно описать словами, ведь Сама Богоматерь была поражена живописностью этой местности. Далеко не каждый может увидеть эту Божественную природу, эти веками намоленные храмы, распахнутые, радостные и зовущие ввысь небеса… Официально на Святой горе запрещена любая фото- и видеосъемка, поэтому каждый афонский снимок становится настоящей исторической и духовной ценностью. Тем более, если это работа известного греческого фотохудожника Костаса Асимиса. Его поразительное умение превращает каждое фото в произведение искусства, открывающее всю красоту и духовное богатство одной из самых почитаемых и древних святынь Греции.
Обретіння мощей преподобного Серафима Саровського
- Автор: Сергій КОНОПЛИЦЬКИЙ

У червні цього року наш храм отримав благодатну пожертву від одного з прихожан. Він подарував частку мощей преподобного Серафима Саровського чудотворця, одного з найвідоміших та найшанованіших православних святих. Знаменно, що саме на нашій Київській землі, святий Серафим отримав благословення йти і спасатися в чернечому чині в Саровську пустинь. Маючи бажання присвятити себе Богові, юний Прохор (так звали Серафима до постригу) відвідав Китаївську пустинь, де отримав настанови старця Досифея. Тепер частка мощей преподобного знаходиться в іконі святого, яка освячує благодаттю наш храм в честь Воскресіння Христового.
Коли Бог мовчить
- Автор: Ієродиякон Сава (Гамалій)

«Хто вірує, тому все можливо», — сказав Сам Господь Іісус Христос. І ще сказав: «Майте віру Божу, бо по правді кажу вам: як хто скаже горі цій: порушся та кинься до моря, ヨ не матиме сумніву в серці своїм, але матиме віру, що станеться так, як говорить, то буде йому!»
Щасливе життя?!
- Автор: Протоієрей Анатолій СИДЬКО

Мабуть, кожна людина задає собі запитання: що таке щасливе дитинство, щаслива юність. молодість?
Щасливе дитинство. Це коли біля тебе найᄆлижчі люди. Ти завжди і в усьому відчуваєш їх любов і турботу.
Щаслива юність. Це ті самі любов і турбота, але плюс друзі, нові знайомства, подорожі, відпочинок.
Про духовне наставництво
- Автор: Бесіда з архімандритᄒм Єлевферієм (Діденко)

Нинішні люди стомилися; гріхом та егоラзмом вони доведені до очманіння і затьмарення. Тому зараз — більше ніж у будь-яку іншу епоху — ми відчуваємо потребу у хороших і досвідчених духівниках, які просто й з непідробною любов'ю будуть ставитися до людей і з розважанням їх наставляти, щоб ті умиротворилися. Якщо нема хороших духівників, то порожніють храми і наповнюються психіатричні лікарні, в'язниці й шпиталі. Люди мають усвідомити: вони мучаться, тому що перебувають далеко від Бога. Вони повинні покаятися й смиренно висповідатися у своїх гріхах.
Насколько Церковь зависит от спонсоров?

Тема о деньгах — наверное, самая скользкая. Именно ей чаще и проще всего удается поколебать, а то и нарушить мир в любом коллективе: от ячейки общества и малой Церкви — семьи, до церковного организма в целом.
Кто на самом деле взорвал храм в Запорожье?

8 июля 2010 года в Запорожье прозвучал взрыв. Разрушен храм. Убит человек. Но самое страшное даже не это. Храм взорван не террористами мусульманами, не фанатиками националистами, а собственными пономарями. Я не помню за всю историю церкви, чтобы православные в форме теракта подрывали свои собственные храмы. Не знаю я о таких случаях ни у католиков, ни у мусульман. Это страшный позор, и я долго не решался писать на эту тему, хотя получал и продолжаю получать по интернету письма со всех концов страны и из - за границы с просьбой дать объяснение произошедшему.
В столичному храмі УПЦ почали правити українською

В храмі Преображення Господнього на київському жилому масиві Теремки-2 з середини жовтня почалися регулярні богослужіння українською мовою. З благословення настоятеля храму вікарія Київської єпархії єпископа Олександра (Драбинко) українські літургії правитимуться щосуботи.
Ігумен Валеріан (Головченко): Про чернецтво. Відповіді на мирські питання
- Автор: Олександр Бойко

У ідеалі чернець має бути в монастирі. Але я відношуся до так званого «приходського чернецтва», тобто служу на приході. Давайте відразу пригадаємо про те, що в самій кращій книзі про — «Чинонаслідування чернечого постригу» — ясно сказано: «Пребудеши ли в монастыре сем, или же в месте, где от святого послушания тебе сказано будет». Ченцям визначено жити в монастирі, або там, де призначений послух — на приходах.
Робота й духовне життя. старець Паїсій Святогорець
- Автор: Паїсій Святогорець

"Возлюбивши Бога, визнавши Його велику Жертву і Його благодіяння, а також з розважанням примусивши себе до наслідування Святих, людина швидко освячується: вона починає смирятися, відчувати своє непотребство й велику свою невдячність Богові"
Труд — це благословення
Чи можна в неділю займатися домашніми справами?

Увесь тиждень я зайнята на роботі. Зайнятися домашніми справами - випрати, зварити обід - встигаю тільки в неділю, коли повертаюся з храму. Але моя бабуся стверджує, що працювати в недільний день - гріх. Чи так це?
Чудо в нашому житті
- Автор: Протоієрей Олексій Уманський

Що таке чудо? Де ми можемо його зустріти? Наскільки чудо важливе в житті християнина? Про це ми розмовляємо зі священиком Олексієм Уманським.
Питання про чудо - дуже важливе питання. Найголовніше чудо відбувається тоді, коли людина може преобразитися для Бога. Тоді й чуда відбуваються - поступово й непомітно.
Без милосердя ми не християни
- Автор: Ігумен Петро (Мещеринов)

Будьте милосердні, як і Отець ваш милосердний є (Лк. 6, 36), заповідає нам Євангеліє. Ці слова примушують замислитися. Адже не сказав же нам Господь, наприклад: "будьте сильними, як і Батько ваш сильний і всемогутній". Тим більше неможливо представити, щоб Христос сказав що-небудь ніби "будьте такими, що постяться, як Батько ваш Небесний". Значить, милосердя - це те, що найбільш уподібнює нас Богові, і, з іншого боку, те, що полягає в нашій владі.
Чого не можна православним?

Чи можна православним християнам носити шорти?, а читати Майстра і Маргариту?, а їсти суші?, а загоряти на морі? - такі питання часто присилають в редакції православних видань. Що можна взяти з собою з «минулого» життя, а що треба залишити? Таке враження, що християни - це дуже боязливі люди, які насамперед хочуть з'ясувати список «релігійних заборон».
Навіщо взагалі потрібні такі заборони і як не звести до них своє життя в Церкві, відповідає протоієрей Аркадій ШАТОВ, настоятель храму Святого благовірного царевича Димитрія при Першій лікарні міста Москви.
Кого в храмі слухати?
- Автор: Олена САПАЄВミ
Жінка, що стоїть біля «прилавка», де записують для поминання імена; бабуся, що наглядає за свічником; нарешті, просто «досвідчена прихожанка» - вірніше, людина, вигляд якої «свідчить про досвідченість» в церковному житті. Саме на їх суд пропонуються різні, деколи заплутані життєві розповіді, які супроводжуються питаннями: «А чи можна мені причащатися?». Або: «І як нам тепер його охрестити?» А також універсальним: «І ось що з цим можна зробити?»
Більше статей...
Свідчення

Якоже блудницу...
Я догадывалась, что Киев — город чудес. Чудо меня постигло здесь, в первом моем паломничестве. Я купила журнал «Отрок.ua» с обложкой, синей, как море моей родной страны, с красивыми осенними листьями. А когда прочла весь журнал, была поражена: как это получилось у журналистов сделать номер специально для меня — про мои грехи, про мою родную Абхазию? Именно то, что я должна была прочесть, то, что я искала, — я нашла. Разве не чудо? Когда же я увидела приглашение писать истории о перешедших из иноверия в Православие, я поняла, с кем смогу наконец-то поделиться своей болью. У нас-то на Кавказе такая история может не найти понимания — потому что она, с одной стороны, типична, а с другой, наоборот, слишком уникальна.

Церковне сім’я: ...
Мирні часи є сприятливими для сатани, адже тоді Христос втрачає своїх мучеників,а Церква — свою славу.Павло Євдокимов Торжество православ'яУ православному календарі є дві особливі події, які підкреслюють особливу важливість мучеництва. Перша — це вшанування Торжества православ'я в першу неділю Великого посту як згадка про закінчення іконоборських спорів 842-843 років. Процесія несе ікони, на єретиків проголошують анафему, співають "Вічну славу" на честь тих, хто захищав віру. Це радісне й урочисте святкування різко відрізняється від смиренного духу служби під час Великого посту попереднього тижня. Але у цьому Торжестві православ'я особливо наголошується на стражданнях і боротьбі, пережитих святими, на переслідуваннях, тортурах і вигнанні, що їх вони зазнали заради Христа:

Історичні свідоцтва ...
Ім'я О. І. Белецького (1884–1961), видатного філолога-енциклопедиста, автора робіт з історії античної, західноєвропейської, російської та української літератури, віце-президента АН УРСР, сьогодні відоме лише обмеженому колу фахівців. Щоправда, про нього іноді згадують у православних колах у зв'язку з Доповідною запискою в ЦК Компартії України, яку він подав незадовго до своєї смерті. Цей документ поширювався у самвидаві ще в 1960-х роках, як свідчення нечесності антирелігійної пропаганди. Академік Белецький наочно показав, що творці наукового атеїзму були не ᄇченими, а невігласами. Серед бійців ідеологічного фронту, що боролися з релігією, не було жодного справжнього вченого.


