Відповідальність хрещених батьків

Життя кожного християнина як члена Церкви починається з таїнства Хрещення. Хрещення? то є самі ті двері, котрими ми входимо до простору спасіння. Кожен з нас або в свідомому віці, або ще немовлям пройшов через життєносну купіль. І ось тепер, коли ми стали дорослі та маємо своїх власних дітей, ми також приносимо їх до церкви для здійснення над ними хрещення. При цьому у таїнстві беруть участь восприємники, тобто хресні батьки. Але, на жаль, не завжди люди ставляться відповідально до вибору хресних своєму немовляті: обирають їх не з міркувань церковної потреби, а суто з життєвих міркувань.
Народження від води і Духу

Ти хочеш хреститися! Це бажання несміливо оселилося в твоїй душі вже давно. Ти відвів йому в серці куточок і не вигнав його, а воно з часом не зникло, а розрослось, і ось уже проситься назовні, кличе тебе в храм. Слава Богу, ти хочеш хреститися...
Коротко про таїнства церковні

Таїнство – це священнодія, встаᄑовлена самим Ісусом Христом, Головою Церкви. При звершенні цієї священнодії невидимо подається від Бога благодать Пресвятого Духа тому, над ким священнодія таїнства звершується.
Яке значення має воскресіння Христове?
Воскресіння Христове є завершальним актом в ділі нашого спасіння. Коли б Христос не воскрес, то Його наука і Його чудеса й страждання не мали б тієї ціни, яку мають тепер. Його б розцінювали тільки як великого учителя й мученика за ідею, не більше. Самий же факт воскресіння Христа має вирішальне значення для нашої віри. Апостол Павло каже: «Якщо Христос не воскрес, то суєтна віра наша, бо ми ще під гріхом» (1 Кор. 15, 17). Воскресіння — то найяскравіший доказ Божественної місії Ісуса Христа. Своїм воскресінням Христос, наче печаттю, затвердив істинність усього Свого Вчення. Коли б Христос не воскрес, то смерть і пекло ще б і досі панували над родом людським.
Бог Трійця в Символі віри

Про всі три іпостасі Святої Трійці ми знаходимо в "Символі віри" - коротке вчення про те, в що повинні вірувати християни. Символ віри поділений на дванадцять частин.
"У першій частині йдеться про Бога, особливо про першу іпостась Святої Трійці, про Бога-Отця, і про Бога як про Творця світу ...
Православное учение об ангелах

Два мира — физический и духовный.
Мир был бы весьма беден содержанием, если бы в нем существовало только то, что человек постигает одними своими внешними чувствами. Само существование в таком мире, без прошлого и без будущего, где смерть бесцеремонно обрывает всякое творческое начинание, всякое живое стремление к добру и счастью, было бы трагическим противоречием.
Свідчення

Костас Асимис: ...
Красоту Афона невозможно описать словами, ведь Сама Богоматерь была поражена живописностью этой местности. Далеко не каждый может увидеть эту Божественную природу, эти веками намоленные храмы, распахнутые, радостные и зовущие ввысь небеса… Официально на Святой горе запрещена любая фото- и видеосъемка, поэтому каждый афонский снимок становится настоящей исторической и духовной ценностью. Тем более, если это работа известного греческого фотохудожника Костаса Асимиса. Его поразительное умение превращает каждое фото в произведение искусства, открывающее всю красоту и духовное богатство одной из самых почитаемых и древних святынь Греции.

Коли Бог мовчить
«Хто вірує, тому все можливо», — сказав Сам Господь Іісус Христос. І ще сказав: «Майте віру Божу, бо по правді кажу вам: як хто скаже горі цій: порушся та кинься до моря, ヨ не матиме сумніву в серці своїм, але матиме віру, що станеться так, як говорить, то буде йому!»

Історичні свідоцтва ...
Ім'я О. І. Белецького (1884–1961), видатного філолога-енциклопедиста, автора робіт з історії античної, західноєвропейської, російської та української літератури, віце-президента АН УРСР, сьогодні відоме лише обмеженому колу фахівців. Щоправда, про нього іноді згадують у православних колах у зв'язку з Доповідною запискою в ЦК Компартії України, яку він подав незадовго до своєї смерті. Цей документ поширювався у самвидаві ще в 1960-х роках, як свідчення нечесності антирелігійної пропаганди. Академік Белецький наочно показав, що творці наукового атеїзму були не ᄇченими, а невігласами. Серед бійців ідеологічного фронту, що боролися з релігією, не було жодного справжнього вченого.


