Дитина росте без батька
Виховання в неповній сім'ї має свої особливості. І вони лише в незначній мірі пов'язані просто з відсутністю батька. Набагато важливіше відсутність чоловіка в оточенні дитини, але і це не є вирішальним чинником.
Найчастіше джерело відхилень в розвитку дитини - помилкова поведінка матері, яка поставлена в скрутні умови і не зуміла самостійно вибрати потрібний курс виховання.
Її підстерігає немало спокус. Яких?
Любов’ю дорожити вмійте
- Автор: Тетяна ФЕДОРОВА
«Для дитини чвари страшніші, ніж різки». Не пам’ятаю, в чиїй збірці віршів - Вознесенського чи Євтушенка - відкрила я цю фразу ще в ранній юності і здригнулася від пізнання. Так, саме так я відчувала себе довгими днями, коли батьки «з’ясовували стосунки».
Якщо “накипіло в душі”
Часто в сім’ях під час непорозуміння і складних ситуацій виникають конфлікти. Причинами є домашні обов’язки, діти, гроші, відсутність уваги і так далі.
Для батьків: заклик твоєї дитини
НЕ ДАВАЙ, мені все, про що я тебе прошу, бо це мене розбещує, іноді я просто випробовую тебе.
НЕ БІЙСЯ бути зі мною рішучим і вольовим. Це потрібно мені, бо дає відчуття безпеки.
Вчимося будувати діалог
Дуже важливий чинник, що ускладнює стосунки між дітьми і батьками, - невміння батьків спокійно і шанобливо по відношенню до дитини висловлювати свої думки. Нерідко дорослі не можуть спокійно і чітко пояснити дитині, чого вони від неї хочуть, тобто озвучити їй свої очікування. При цьому вони постійно її сварять, просять сторонніх людей, щоб ті пояснили синові або дочці, якими ﾹому або їй треба бути.
Як впізнати другу половинку?
- Автор: Протоієрей Ігор ГАГАРІН
«Половинками» не народжуються, а стають.»
— Чи дійсно у кожного з нас на цьому світі тільки одна половинка, яку ми повинні знайти?
— Я думаю, що «єдина половинка» - красивий міф. Цей міф був описаний у Платона в «Бенкеті», коли кілька людей говорять про ﾻюбов, і один зі співбесідників розповідає легенду про андрогіне: колись люди були такими, що складаються з двох половинок - чоловічої і жіночої, а потім Бог їх роз’єднав, і тепер ці «половинки» шукають одна одну.
Катехізація
Свідчення
Якоже блудницу...
Я догадывалась, что Киев — город чудес. Чудо меня постигло здесь, в первом моем паломничестве. Я купила журнал «Отрок.ua» с обложкой, синей, как море моей родной страны, с красивыми осенними листьями. А когда прочла весь журнал, была поражена: как это получилось у журналистов сделать номер специально для меня — про мои грехи, про мою родную Абхазию? Именно то, что я должна была прочесть, то, что я искала, — я нашла. Разве не чудо? Когда же я увидела приглашение писать истории о перешедших из иноверия в Православие, я поняла, с кем смогу наконец-то поделиться своей болью. У нас-то на Кавказе такая история может не найти понимания — потому что она, с одной стороны, типична, а с другой, наоборот, слишком уникальна.
Церковне сім’я: ...
Мирні часи є сприятливими для сатани, адже тоді Христос втрачає своїх мучеників,а Церква — свою славу.Павло Євдокимов Торжество православ'яУ православному календарі є дві особливі події, які підкреслюють особливу важливість мучеництва. Перша — це вшанування Торжества православ'я в першу неділю Великого посту як згадка про закінчення іконоборських спорів 842-843 років. Процесія несе ікони, на єретиків проголошують анафему, співають "Вічну славу" на честь тих, хто захищав віру. Це радісне й урочисте святкування різко відрізняється від смиренного духу служби під час Великого посту попереднього тижня. Але у цьому Торжестві православ'я особливо наголошується на стражданнях і боротьбі, пережитих святими, на переслідуваннях, тортурах і вигнанні, що їх вони зазнали заради Христа:
Історичні свідоцтва ...
Ім'я О. І. Белецького (1884–1961), видатного філолога-енциклопедиста, автора робіт з історії античної, західноєвропейської, російської та української літератури, віце-президента АН УРСР, сьогодні відоме лише обмеженому колу фахівців. Щоправда, про нього іноді згадують у православних колах у зв'язку з Доповідною запискою в ЦК Компартії України, яку він подав незадовго до своєї смерті. Цей документ поширювався у самвидаві ще в 1960-х роках, як свідчення нечесності антирелігійної пропаганди. Академік Белецький наочно показав, що творці наукового атеїзму були не ﾲченими, а невігласами. Серед бійців ідеологічного фронту, що боролися з релігією, не було жодного справжнього вченого.
