Молитва Господня
Це перша молитва, словами якої звертається християнин до Бога і яка є взірцем для нашої особистої молитви. Про що я маю молитись, що маю просити і як я маю звертатися до Бога - всі відповіді у цих святих словах.
Отче наш, що єси на небесах,
1. нехай святиться ім`я Твоє;
2. нехай прийде Царство Твоє;
3. нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі.
4. Хліб наш насущний дай нам сьогодні;
5. і прости нам провини наші, як і ми прощаємо
винуватцям нашим;
6. і не введи нас у спокусу,
7. але визволи нас від лукавого.
Бо Твоє є Царство, і сила, і слава, Отця, і Сина,
і Святого Духа, ниᄑі, і повсякчас, і на віки віків.
Амінь.
Що єси на небесах – Який знаходиться на небесах; святиться – прославляється; насущний – необхідний для існування; дай нам сьогодні – на нинішній день; прости нам провини – гріхи; винуватцям нашим – людям, які вчинили щось погане супроти нас; не введи нас у спокусу – спокуса, небезпека впасти у гріх; лукавого – усього хитрого і злого, тобто диявола (дияволом називається злий дух).
Молитва ця називається Господньою, тому що її дав Сам Господь Ісус Христос Своїм ученикам, коли вони просили Його навчити, як їм молитися. Тому ця молитва – найголовніша молитва з усіх.
У цій молитві ми звертаємося до Бога Отця, першого Лиця Святої Тройці.
Вона поділяється на: прикликання, сім прохань і славослів`я.
Прикликання: Отче наш, що єси на небесах! Цими словами ми звертаємося до Бога і, називаючи Його Отцем Небесним, закликаємо вислухати наші прохання.
Коли ми кажемо, що Він на небесах, то повинні мати на увазі духовне, невидиме небо, а не той видимий блакитний простір, що розкинувся над нами і який ми називаємо "небом".
Прохання 1-е: нехай святиться ім`я Твоє, тобтᄒ допоможи нам жити праведно, свято і своїми святими справами прославляти ім`я Твоє;
прохання 2-е: нехай прийде Царство Твоє, тобто удостой нас і тут, на землі, Царства Твого Небесного, яке є правда, любов і мир; царюй у нас і управляй нами;
прохання 3-є: нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі, тобто хай буде все не так, як нам хочеться, а як Тобі вгодно, і допоможи нам підкоритися цій Твоїй волі і виконувати її на землі так само беззастережно, без ремствування, як її виконують, з любов`ю та радістю, святі ангели на небі. Тому що тільки Тобі відомо, що нам корисно і потрібно, і Ти більше бажаєш нам добра, ніж ми самі;
прохання 4-е: хліб наш насущний дай нам сьогодні, тобто подай нам на цей день, на сьогодні, хліб наш насущний. Під хлібом тут слід розуміти усе необхідне для життя нашого на землі: їжу, одяг, житло, та найважливіше над усе – пречисте тіло і чесну кров у Таїнстві святого причастя, без якого нема спасіння, нема вічного життя.
Господь заповідав нам просити собі не багатства, не розкошів, а тільки найнеобхіднішого, і в усьому надіятися на Бога, пам`ятаючи, що Він, як Отець, завжди піклується,турбуєтьチя про нас;
прохання 5-е: і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим, тобто прости нам провини наші так, як і самі ми прощаємо тих,які нас образили чи скривдили.
У цьому проханні гріхи наші названі "провинами нашими", тому що Господь дав нам сили, здібності і все інше для того, щоб творити добро, а ми часто все це обертаємо на гріх і зло і стаємо "винуватцями" перед Богом. Отож, якщо ми самі не будемо щиро прощати наших "винуватців", тобто людей, що мають гріхи щодо нас, то й Бог нас не простить. Про це сказав нам Сам Господь наш Ісус Христос;
рохання 6-е: і не введи нас у спокусу, спокусою називається такий стан, коли нас щось чи хтось тягне на гріх, спокушає зробити щось беззаконне і погане. Ось тому ми й просимо – не допусти нас до спокуси, яку ми перемогти не вміємо; допоможи нам подолати спокуси, коли вони бувають;
прохання 7-е: але визволи нас від лукавого, тобто визволи нас від усякого зла в цьому світі і від винуватця (начальника) зла від диявола (злого духа), який завжди ладен погубити нас. Визволи нас від цієї хитрої лукавої сили та її обманів, яка перед Тобою є ніщо.
Славослів`я: Бо Твоє ヤ Царство, і сила, і слава, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Тобі, Богу нашому, Отцю, і Сину, і Святому Духу, належить Царство, і сила, і вічна слава. Все це істинно.http://kirpich174.ru/publications/kladka-v-polkirpicha.html
Свідчення

Якоже блудницу...
Я догадывалась, что Киев — город чудес. Чудо меня постигло здесь, в первом моем паломничестве. Я купила журнал «Отрок.ua» с обложкой, синей, как море моей родной страны, с красивыми осенними листьями. А когда прочла весь журнал, была поражена: как это получилось у журналистов сделать номер специально для меня — про мои грехи, про мою родную Абхазию? Именно то, что я должна была прочесть, то, что я искала, — я нашла. Разве не чудо? Когда же я увидела приглашение писать истории о перешедших из иноверия в Православие, я поняла, с кем смогу наконец-то поделиться своей болью. У нас-то на Кавказе такая история может не найти понимания — потому что она, с одной стороны, типична, а с другой, наоборот, слишком уникальна.

Церковне сім’я: ...
Мирні часи є сприятливими для сатани, адже тоді Христос втрачає своїх мучеників,а Церква — свою славу.Павло Євдокимов Торжество православ'яУ православному календарі є дві особливі події, які підкреслюють особливу важливість мучеництва. Перша — це вшанування Торжества православ'я в першу неділю Великого посту як згадка про закінчення іконоборських спорів 842-843 років. Процесія несе ікони, на єретиків проголошують анафему, співають "Вічну славу" на честь тих, хто захищав віру. Це радісне й урочисте святкування різко відрізняється від смиренного духу служби під час Великого посту попереднього тижня. Але у цьому Торжестві православ'я особливо наголошується на стражданнях і боротьбі, пережитих святими, на переслідуваннях, тортурах і вигнанні, що їх вони зазнали заради Христа:

Історичні свідоцтва ...
Ім'я О. І. Белецького (1884–1961), видатного філолога-енциклопедиста, автора робіт з історії античної, західноєвропейської, російської та української літератури, віце-президента АН УРСР, сьогодні відоме лише обмеженому колу фахівців. Щоправда, про нього іноді згадують у православних колах у зв'язку з Доповідною запискою в ЦК Компартії України, яку він подав незадовго до своєї смерті. Цей документ поширювався у самвидаві ще в 1960-х роках, як свідчення нечесності антирелігійної пропаганди. Академік Белецький наочно показав, що творці наукового атеїзму були не ᄇченими, а невігласами. Серед бійців ідеологічного фронту, що боролися з релігією, не було жодного справжнього вченого.


