• Font size:
  • Decrease
  • Reset
  • Increase

Радісні миті відпочинку дітей у наметовому таборі

Радісні миті відпочинку дітей у наметовому таборіЗакінчився навчальний рік у недільній школі. Заняття, як коштовні блискітки, складають намисто щирого золота премудрості Божої та вчення нашої Православної церкви. Вони  допомагають  дітям зробити перші, найскладніші, але  й найблагодатніші кроки у православному житті.  На підсумковому уроці  діти випустили стінгазету «Зернятка Воскресіння», де розмістили свої  листи радості, відповіді на лист священика Анатолія. Він написав: «Хочу лише нагадати вам про важливу істину -  Бог живе там, куди  ми дозволимо Йому увійти.

І це є найважливіше у нашому житті – дозволити Богові увійти. Але дозволити Йому увійти можемо тільки туди, де самі перебуваємо, де живемо правдивим життям, - тобто у серце.»  Словами, малюнками діти відкрили  свої серця, наповнені любов’ю, людям.  Адже не  маючи християнської любові, ми не можемо і не маємо права називатись християнами. Керівник недільної школи протоієрей Анатолій Слинько разом із викладачами матушкою Наталією, матушкою Єлизаветою, Суворіною Т.Ф., Машевською О.М., Родащук Д.В.,  Беланчук Т.С., Разумовою О.С. увесь навчальний рік піклувалися не тільки про духовне окормлення дітей, морально-естетичне православне виховання,  але і про те, щоб усім було затишно і щоб діти вчилися дарувати радість людям своїми виробами, святковими виступами, вітальними листівками, добрими словами, милосердними справами.

Після служби на підсумковій лінійці біля храму протоієрей Анатолій  привітав  учнів недільної школи із завершенням  навчання,  вручив свідоцтва про успішне закінчення 2015-2016 навчального року і запросив на відпочинок у православному наметовому  таборі.

Організатори табору, - отець Анатолій, матушка Наталія, Пашко В.П., - ретельно і відповідально спланували роботу табору, режим роботи,  заняття для дітей. Потім ідею оголосили на батьківських зборах і до деталей продумали розпорядок дня його учасників: навчання, дозвілля, харчування, побут. Родини Спичаків, Яворських, Кравченків, Кірпічникових, Данчишених, Губських, Ковпаків, Барбонів, Янушевських,  мами -  Бутиріна,  Мостова, Пастушенко, Ляміна  активно включилися в роботу і стали бажаними і   майже постійними жителями табору, який  назвали «Джерело радості». Організатори ставили перед собою завдання згуртувати та подружити православних дітей, подарувати їм радість. Адже радість - це не тільки безтурботне дитинство, але перш за все, той духовний стан, до якого закликає Воскреслий Христос.

21 червня 2016 року біля храму  зібралися  діти і дорослі на святкове відкриття табору. Перед початком лінійки усі разом проспівали «Царю Небесний…». З вітальним словом до дітей звернулась сільський голова Спичак Л.В., яка  зазначила, що це перший  хресний хід   до  Зазимського жіночого монастиря  і знаменно, що він дитячий. Вона побажала всім гарного відпочинку і  духовного  збагачення.  
Після молебню  хресним ходом з молитвою  26 діток  рушили до «Джерела радості».  З ними троє  хлопчиків, яким менше 3 років. До школи  вони не ходили,  але в таборі  були не обділені увагою старших дітей.  Двоє з них навіть ночували в наметі. 
Не зважаючи на спеку, дорога між різнотрав’ям здавалася такою незвичною, загадковою. А які ж радості чекають? Виявляється, іти з іконою попереду  – радість! Чи зможемо пронести чашу з освяченою водою, яка не зовсім легенька?  Пронесли по черзі  всі – радість!  Навіть втомлена спекою  красуня  Десна радісно зустріла очікуваних гостей, огорнувши легкою прохолодою.. Особливі відчуття наповнили  всіх у ще недобудованому храмі, де на місці вівтаря стояв стілець, на ньому ікона, прикрашена рушничком,  і свічечка. Будівельники продовжують вистукувати молотками. Робота не припинялася й на мить. Приємна  прохолода скинула спекотну втому, всі пожвавішали. Заговорив отець Анатолій. Тиша. Залунала   молитва.

В перший день перебування в таборі «Джерело радості» діти готувалися до урочистого відкриття, поділилися на 4 струмочки «Посмішка», «Дружба», «Пізнайки», «Вогник». Кожен  струмочок придумав свій девіз, підготував пісню, вибрав керманича - руслового.

Провели  вікторину «Православні свята». Учні недільної школи показали добрий рівень знань, що принесло приємні миті радості не тільки дітям.             Купання у басейні  (дякуємо Делайчуку В.Ф.)  серед полуденної спеки! Здавалось, що всі у захваті і більшої радості годі й чекати. А до  табору під’їжджає справжня карета, немов із казки! І ще  двоє вершників!  (Дякуємо Швидаку О.Ф.) Діти защебетали:  «Я все життя мріяла покататися на конях.»..  «І я…».  «Можна мені?»

Мрії збуваються! Усі діти покаталися верхи  на конях, проїхали берегом Десни в кареті, на подив відпочиваючим. Потім  подякували вершникам,   а коням  з долоньки давали шматочки хліба.

Насельниці монастиря   в житті табору були непомітні, але сила їхньої молитви, чиста любов і щира радість  відчутні щомиті.  Духовна опіка особливо відчувалась під  час Хресного ходу  довкола майбутнього монастиря.

Вечоріє. Стомлене сонце охолоджує пекучі промені у водах Десни, а діти готуються до презентації струмочків. Грає  акордеон і лине пісня. (Дякуємо Косіновій С.М.)  Розгорілося вогнище.  Кожен струмочок показав  себе як згуртований дружний колектив, здатний допомогти друзям. Недивно,  адже діти знають один одного, разом ходили на заняття до недільної школи, разом готували виступи.  Тут, біля вогнища  у теплому колі, є про що розповісти, чи спитати, чи просто послухати. Але вже пора спати.   Відлітають  в Божі небеса яскраві  ліхтарики  і в намети спокійно заходить сон.

Вранці  обов'язкова ранкова руханка під музику! (Дякуємо Бобровській Н.В.) . А потім наступна радість -  покататися  на катамаранах. (Дякуємо Книшу С.С. та Ломоносу О.Г.)
Виховною роботою із дітьми займаються також волонтери – студенти. (Дякуємо Хуторній Анні, Радощук Дарині)

Анна визнає, що робота із дітьми приносить їй задоволення: «Діти добрі, щирі, відкриті, не соромляться проявляти свої таланти, з ними легко працювати».

Дарина: «Цей табір - казка для мене. Місце, сповнене добра, дитячої радості, позитивних емоцій. Дітвора дивує мене своєю енергією та любов'ю один до одного.»

Заходи, що проводилися в таборі, підібрані таким чином, щоб не тільки подарувати дітям радість, але й виховати певну якість. Наприклад, дитяча вистава на екологічну тематику - захід, спрямований на згуртування дитячого колективу, доведення необхідності проявити турботу про оточуючий світ.(Дякуємо Книш І.І.). На території нашого табору завжди чисто!

Життя табору заповнили різноманітні майстер-класи.  Які красуні ляльки-мотанки  зробили! (Дякуємо Дударевій І.А.)  Навчатися петриківському розпису не так важко, якщо поруч талановитий майстер. (Дякуємо Голобородько Н.І.) Ще й виставка витинанок прикрасила намет! (Дякуємо Суворіній Т.Ф.)

- Головне завдання організації нашого табору – щедро посіяти  зернятка любові і віри в нашого Господа і відкрити дітям Слово Боже. - ділиться враженнями матушка Наталія, - Потрібно довести дітям, що і ми, дорослі, і вони  є чадами Божими. Кожному дається можливість вибору. Як жити? Як вчинити?

Отож дитяча вистава у виконанні дорослих, режисером якої була матушка,  була повчальною для всіх. А скільки сміху у глядачів і артистів!

Щонеділі діти цілий рік дякували господиням трапезної  Далід М.Н. та     Албаєвій С.Г.  Не відмовились вони готувати їжу для табору. Дякуємо їм! Повноцінне харчування доповнило ласування свіжою полуничкою, черешнею, малиною, морозивом.

Православні діти в таборі закріпили навички спільної молитви, адже молились не тільки вранці та ввечері, а й перед і після їжі, молились і під час богослужіння у храмі. Увесь час із нами був  отець  Анатолій, який допомагав  пізнавати Божі істини, вчив правильному, християнському ставленню до життя. Духовні бесіди проводились у формі діалогу, діти мали можливість не тільки почерпнути знання, а й самим розповісти те, що вони навчились у Недільних школах.  Та найголовніше –  священик допомагав у підготовці до святих таїнств Сповіді та Причастя. Не так просто після вечірньої молитви попросити один у одного прощення. Ще складніще віднести до поклонного хреста дощечку, яка є прообразом скоєного гріха. А як радісно, коли отець Анатолій вкине оберемки дощечок у вогнище і вони згорять яскравим полум’ям.

В завершальний день табору було звершено «дитячу» літургію, на якій всі дітки приступили до святих таїнств Сповіді та Причастя.

«Ви помітили, що діти змінилися за день перебування в таборі. Вони чимось нагадують ангелів,» - каже Спичак О.В.

Хоча через декілька днів спокуси  життя багатьох повернуть  до реального, звичного. Але те, що православні живуть  з Богом у серці, радіють, люблять і дарують радість іншим, нікуди не дінеться з дитячих душ. Їм є  що розповісти  про незабутні, повні радісних вражень щасливі табірні дні. А чи є радість вища, ніж щастя наших дітей? Тож радіймо прекрасній літній порі, але не забуваймо, що у цей час діткам, як ніколи потрібна наша підтримка. Тому творімо добро поки є час!
 - Ці дні не тільки сприяли  духовному  становленню особистості дитини як повноцінного  члена Православної Церкви, а й об’єднували всіх нас як єдину парафію Свято-Воскресенського храму, – зазначив Спичак В.М.

Сподіваємося, що започаткований табірний відпочинок продовжуватиметься і надалі, що по милості Божій це стане традицією.  Висловлюємо щиру подяку усім учасникам табору,  людям, які долучилися до організації,  хто сприяв нам у такій цікавій і корисній справі.

Божого вам благословення, правдивої справжньої радості у житті, розуміння та відповідальності за кожен  прожитий день, доброти та смирення у серці, вміння та сміливості служити Господу.

Хай Господь поверне усім затрачені зусилля і допоможе йти цією складною і водночас радісною життєвою стежиною.

ДИВИТИЯ ВІДЕО >>

Організатори табору «Джерело радості»

Радісні миті відпочинку дітей у наметовому таборіРадісні миті відпочинку дітей у наметовому таборіРадісні миті відпочинку дітей у наметовому таборіРадісні миті відпочинку дітей у наметовому таборіРадісні миті відпочинку дітей у наметовому таборіРадісні миті відпочинку дітей у наметовому таборіРадісні миті відпочинку дітей у наметовому таборіРадісні миті відпочинку дітей у наметовому таборіРадісні миті відпочинку дітей у наметовому таборіРадісні миті відпочинку дітей у наметовому таборіРадісні миті відпочинку дітей у наметовому таборіРадісні миті відпочинку дітей у наметовому таборіРадісні миті відпочинку дітей у наметовому таборіРадісні миті відпочинку дітей у наметовому таборіРадісні миті відпочинку дітей у наметовому таборіРадісні миті відпочинку дітей у наметовому таборіРадісні миті відпочинку дітей у наметовому таборіРадісні миті відпочинку дітей у наметовому таборіРадісні миті відпочинку дітей у наметовому таборіРадісні миті відпочинку дітей у наметовому таборіРадісні миті відпочинку дітей у наметовому таборіРадісні миті відпочинку дітей у наметовому таборіРадісні миті відпочинку дітей у наметовому таборіРадісні миті відпочинку дітей у наметовому таборіРадісні миті відпочинку дітей у наметовому таборіРадісні миті відпочинку дітей у наметовому таборіРадісні миті відпочинку дітей у наметовому таборіРадісні миті відпочинку дітей у наметовому таборіРадісні миті відпочинку дітей у наметовому таборіРадісні миті відпочинку дітей у наметовому таборіРадісні миті відпочинку дітей у наметовому таборіРадісні миті відпочинку дітей у наметовому таборіРадісні миті відпочинку дітей у наметовому таборіРадісні миті відпочинку дітей у наметовому таборіРадісні миті відпочинку дітей у наметовому таборіРадісні миті відпочинку дітей у наметовому таборіРадісні миті відпочинку дітей у наметовому таборіРадісні миті відпочинку дітей у наметовому таборіРадісні миті відпочинку дітей у наметовому таборіРадісні миті відпочинку дітей у наметовому таборіРадісні миті відпочинку дітей у наметовому таборіРадісні миті відпочинку дітей у наметовому таборіРадісні миті відпочинку дітей у наметовому таборіРадісні миті відпочинку дітей у наметовому таборіРадісні миті відпочинку дітей у наметовому таборіРадісні миті відпочинку дітей у наметовому таборіРадісні миті відпочинку дітей у наметовому таборіРадісні миті відпочинку дітей у наметовому таборіРадісні миті відпочинку дітей у наметовому таборі