При зазимському Духовно-просвітницькому центрі почала свою роботу Школа волонтерів
У селі Зазим'є при Духовно-просвітницькому центрі Свято-Воскресенського храму села Зазим'є почала свою роботу Школа волонтерів, метою якої є добровільна допомога всім, хто її потребує, творення добра, для того щоб світ став кращим. Навколо спільної благородної мети об'єдналися школярі місцевої школи, викладачі, духовенство.
6 жовтня 2015 р. у штаб-квартирі Школи волонтерів з благословення духівника школи волонтерів протоієрея Анатолія Слинька, відбулося перше зібрання волонтерів. Активісти вибрали собі президента, заступника та запланували низку перших благодійних акцій. Кураторами проекту є педагоги Пашко Володимир Панасович та Суботовська Марина Сергіївна.
7-8 жовтня проведено першу акцію "Допоможи школяру в зоні АТО". Волонтери серед учнів зазимської школи зібрали канцелярські речі для школярів і передали волонтерам, які доставили їх у зону АТО для школярів.
10 жовтня школа волонтерів провела акцію "Зустріч, яка дарує радість", під час якої організувала "зустріч" із місцевим храмом для зазимчанки Каті Харченко. Катя від народження прикута до інвалідного візочка, проте, незважаючи це, вона сумлінно навчається і здобуває дистанційно юридичну освіту.
Безстроковою акцією школи є допомога безпритульним тваринам, для яких волонтери стараються знайти господарів.
Остання акція, яку провели волонтери, отримала назву "Посади калину". А саме, 16 жовтня біля Зазимського НВК на чолі з Заслуженим вчителем України Пасікою Володимиром Григоровичем, волонтери посадили кущі калини. Допомагали зробити добру справу директор школи - Нохріна Любов Іванівна, завгосп школи - Щиголь Ольга Миколаївна та місцевий лісничий. Хочеться вірити, що символ України - калина, вже навесні почне приваблюватиме білими суцвіттями, а взимку спалахуватиме гронами яскраво-червоних ягід.
Сторінки Школи волонтерів в соціальних мережах:
150 років Зазимському храму
Читайте ще:
ВІДЕО про Зазим'є
Свідчення

Якоже блудницу...
Я догадывалась, что Киев — город чудес. Чудо меня постигло здесь, в первом моем паломничестве. Я купила журнал «Отрок.ua» с обложкой, синей, как море моей родной страны, с красивыми осенними листьями. А когда прочла весь журнал, была поражена: как это получилось у журналистов сделать номер специально для меня — про мои грехи, про мою родную Абхазию? Именно то, что я должна была прочесть, то, что я искала, — я нашла. Разве не чудо? Когда же я увидела приглашение писать истории о перешедших из иноверия в Православие, я поняла, с кем смогу наконец-то поделиться своей болью. У нас-то на Кавказе такая история может не найти понимания — потому что она, с одной стороны, типична, а с другой, наоборот, слишком уникальна.

Церковне сім’я: ...
Мирні часи є сприятливими для сатани, адже тоді Христос втрачає своїх мучеників,а Церква — свою славу.Павло Євдокимов Торжество православ'яУ православному календарі є дві особливі події, які підкреслюють особливу важливість мучеництва. Перша — це вшанування Торжества православ'я в першу неділю Великого посту як згадка про закінчення іконоборських спорів 842-843 років. Процесія несе ікони, на єретиків проголошують анафему, співають "Вічну славу" на честь тих, хто захищав віру. Це радісне й урочисте святкування різко відрізняється від смиренного духу служби під час Великого посту попереднього тижня. Але у цьому Торжестві православ'я особливо наголошується на стражданнях і боротьбі, пережитих святими, на переслідуваннях, тортурах і вигнанні, що їх вони зазнали заради Христа:

Історичні свідоцтва ...
Ім'я О. І. Белецького (1884–1961), видатного філолога-енциклопедиста, автора робіт з історії античної, західноєвропейської, російської та української літератури, віце-президента АН УРСР, сьогодні відоме лише обмеженому колу фахівців. Щоправда, про нього іноді згадують у православних колах у зв'язку з Доповідною запискою в ЦК Компартії України, яку він подав незадовго до своєї смерті. Цей документ поширювався у самвидаві ще в 1960-х роках, як свідчення нечесності антирелігійної пропаганди. Академік Белецький наочно показав, що творці наукового атеїзму були не ᄇченими, а невігласами. Серед бійців ідеологічного фронту, що боролися з релігією, не було жодного справжнього вченого.


