Діти Зазимської парафії вчилися керувати вітрилами
30 серпня у Київському міському крейсерському яхт-клубі відбулася ХІХ традиційна щорічна регата «Юнга + капітан». У змаганнях взяли участь більше 60 юних яхтсменів, в тому числі підкорювати вітер вчилися вихованці недільної школи храму на честь Воскресіння Христового с. Зазим'є. Діти з капітанами змагатися на яхтах та отримали массу позитивних враженнь і подарунки.
"Сьогодні був дуже чудовий день, - говорить учасниця регати Софія, 14 років - я навіть не чекала такого: багато справжніх яхт зі справжніми вітрилами, якими вміло капітан маніпулював вітер. Це було классно!"
"Мені дуже сподобалося кататися на яхті, - каже Аня, 11 років - не дивлячись на те, що ми зайняли 3 місце, там було класно і екстрімально. Наша яхта "Масандра" від вітру на поворотах так нахилялася на бік, що ми боялися перевернутися."
"А на нашій яхті, - згадує Владислав, 10 років - був навіть маленький чотириногий юнга-песик, що радо зустрів нас і "допомагав" у змаганні."
На урочистій церемонії з нагоди закриття регати її переможці та учасники були нагороджені почесними дипломами.
Діти зазимської Недільної школи взяли участь у регаті дякуючи спільному проекту Православного центру розвитку сім’ї «Сім’я в радість» та Київського міського крейсерського яхт-клубу «Подаруй дитині радість – 2014». Протягом цього літа більше 100 дітей з багатодітних родин отримали можливість оздоровитися та розпочати опановування захоплюючого вітрильного спорту.
Київський міський крейсерський яхт-клуб заснований 11 жовтня 1967 року. Його створив і 25 років незмінно очолював Костянтин Бірюкович. Перші яхти опанували цю територію та акваторію у квітні 1968 року. Протягом всієї своєї історії клуб виховав багато спортсменів зі світовими іменами. На території клубу виготовляють яхти, які беруть участь у міжнародних змаганнях. Із числа цих яхт дві навіть успішно брали участь у навколосвітніх подорожах.
Діти Зазимської парафії вчилися керувати вітрилами
150 років Зазимському храму
Читайте ще:
ВІДЕО про Зазим'є
Катехізація
Свідчення
Якоже блудницу...
Я догадывалась, что Киев — город чудес. Чудо меня постигло здесь, в первом моем паломничестве. Я купила журнал «Отрок.ua» с обложкой, синей, как море моей родной страны, с красивыми осенними листьями. А когда прочла весь журнал, была поражена: как это получилось у журналистов сделать номер специально для меня — про мои грехи, про мою родную Абхазию? Именно то, что я должна была прочесть, то, что я искала, — я нашла. Разве не чудо? Когда же я увидела приглашение писать истории о перешедших из иноверия в Православие, я поняла, с кем смогу наконец-то поделиться своей болью. У нас-то на Кавказе такая история может не найти понимания — потому что она, с одной стороны, типична, а с другой, наоборот, слишком уникальна.
Церковне сім’я: ...
Мирні часи є сприятливими для сатани, адже тоді Христос втрачає своїх мучеників,а Церква — свою славу.Павло Євдокимов Торжество православ'яУ православному календарі є дві особливі події, які підкреслюють особливу важливість мучеництва. Перша — це вшанування Торжества православ'я в першу неділю Великого посту як згадка про закінчення іконоборських спорів 842-843 років. Процесія несе ікони, на єретиків проголошують анафему, співають "Вічну славу" на честь тих, хто захищав віру. Це радісне й урочисте святкування різко відрізняється від смиренного духу служби під час Великого посту попереднього тижня. Але у цьому Торжестві православ'я особливо наголошується на стражданнях і боротьбі, пережитих святими, на переслідуваннях, тортурах і вигнанні, що їх вони зазнали заради Христа:
Історичні свідоцтва ...
Ім'я О. І. Белецького (1884–1961), видатного філолога-енциклопедиста, автора робіт з історії античної, західноєвропейської, російської та української літератури, віце-президента АН УРСР, сьогодні відоме лише обмеженому колу фахівців. Щоправда, про нього іноді згадують у православних колах у зв'язку з Доповідною запискою в ЦК Компартії України, яку він подав незадовго до своєї смерті. Цей документ поширювався у самвидаві ще в 1960-х роках, як свідчення нечесності антирелігійної пропаганди. Академік Белецький наочно показав, що творці наукового атеїзму були не ﾲченими, а невігласами. Серед бійців ідеологічного фронту, що боролися з релігією, не було жодного справжнього вченого.
