Запрошуємо на фотовиставку "НАШ АФОН"
![]()
Офіційне відкриття фотовиставки
«НАШ АФОН»
1 березня (у суботу)
початок о13.00
У ПРОГРАМІ ВІДКРИТТЯ:
1. Зустріч з афонським монахом;
2. Афонські піснеспіви у виконанні братського хору;
3. Презентація експозиції;
4. Млинці;
Фотовиставка «Наш Афон» грецького фотографа Костаса Асіміса
Протягом декількох місяців 2013 року на території України перебувала правиця великомученика Георгія Побідоносця. Під час перебування святині у Києві на місті будівництва Кафедрального собору, відомий грецький фотохудожник Костас Асіміс спільно з галерею «Соборна» організував просвітницьку виставку «Наш Афон».
По завершенню автор виставки передав у виставковий фонд галереї «Соборна» 84 роботи. Після чого було прийнято рішення розпочати духовно - просвітницький проект в рамках якого надати можливість громадськості доторкнутись до життя Святої Гори через призму об’єктива.
Світлини відомого грецького фотографа Костаса Асіміса присвячені історії становлення та розвитку життя монахів на Святій Горі Афон, афонським храмам, побудованим у стилі візантійської архітектури, сценам із життя мешканців Святої Гори. На виставці, крім власних фоторобіт нашого сучасника Костаса Асіміса, представлені архівні чорно-білі світлини середини XIX-початку XX століття із фондів Російського на Афоні Свято Пантелеймонового монастиря.
Як відомо, фотолітопис Святого Афона вівся більш-менш регулярно до кінця 30-років XX століття. Саме він доніс до нас образ преподобного старця Силуана Афонського. На жаль, у середині минулого століття через зменшення мешканців монастиря фотолабораторія поступово згорнула діяльність, а пластини з негативами зазнали руйнації. Також катастрофічних збитків монастирському архіву завдала пожежа, яка влітку 1968 року спустошила половину монастиря.
І лише наприкінці 1980-х років минулого століття на унікальні дагеротипи Російського на Афоні Свято-Пантелеймонового монастиря звернув увагу грецький фотохудожник Костас Асіміс. У 1984 році він вперше побував на Святому Афоні й практично залишився там назавжди.
Усі ці роки Костас Асіміс по зернинках збирає й відновлює фотосвідоцтва афонської історії. Щороку експозиція виставки поповнюється новими світлинами. За останній рік вона збагатилася 50-ма унікальними фотороботами, виготовленими із застосуванням найсучасніших технологій фотомистецтва.
150 років Зазимському храму
Читайте ще:
ВІДЕО про Зазим'є
Свідчення

Якоже блудницу...
Я догадывалась, что Киев — город чудес. Чудо меня постигло здесь, в первом моем паломничестве. Я купила журнал «Отрок.ua» с обложкой, синей, как море моей родной страны, с красивыми осенними листьями. А когда прочла весь журнал, была поражена: как это получилось у журналистов сделать номер специально для меня — про мои грехи, про мою родную Абхазию? Именно то, что я должна была прочесть, то, что я искала, — я нашла. Разве не чудо? Когда же я увидела приглашение писать истории о перешедших из иноверия в Православие, я поняла, с кем смогу наконец-то поделиться своей болью. У нас-то на Кавказе такая история может не найти понимания — потому что она, с одной стороны, типична, а с другой, наоборот, слишком уникальна.

Церковне сім’я: ...
Мирні часи є сприятливими для сатани, адже тоді Христос втрачає своїх мучеників,а Церква — свою славу.Павло Євдокимов Торжество православ'яУ православному календарі є дві особливі події, які підкреслюють особливу важливість мучеництва. Перша — це вшанування Торжества православ'я в першу неділю Великого посту як згадка про закінчення іконоборських спорів 842-843 років. Процесія несе ікони, на єретиків проголошують анафему, співають "Вічну славу" на честь тих, хто захищав віру. Це радісне й урочисте святкування різко відрізняється від смиренного духу служби під час Великого посту попереднього тижня. Але у цьому Торжестві православ'я особливо наголошується на стражданнях і боротьбі, пережитих святими, на переслідуваннях, тортурах і вигнанні, що їх вони зазнали заради Христа:

Історичні свідоцтва ...
Ім'я О. І. Белецького (1884–1961), видатного філолога-енциклопедиста, автора робіт з історії античної, західноєвропейської, російської та української літератури, віце-президента АН УРСР, сьогодні відоме лише обмеженому колу фахівців. Щоправда, про нього іноді згадують у православних колах у зв'язку з Доповідною запискою в ЦК Компартії України, яку він подав незадовго до своєї смерті. Цей документ поширювався у самвидаві ще в 1960-х роках, як свідчення нечесності антирелігійної пропаганди. Академік Белецький наочно показав, що творці наукового атеїзму були не ᄇченими, а невігласами. Серед бійців ідеологічного фронту, що боролися з релігією, не було жодного справжнього вченого.


