Високе звання – батько
Батьківська любов і турбота — явище складне. Тато, на відміну від мами, не має з малюком такого міцного генетичного зв’язку, тому, найчастіше, у нього погано виходить любити свою дитину просто за те, що вона є. Хороші стосунки з батьками — результат плідного спілкування між дитиною і батьком. Багато чоловіків слабо уявляють, як поводитися з маленькою дитиною, вважають, що поки вона не виросла, виховувати її повинні мама або бабуся. Це неправильно, дитина потребує чоловічого виховання завжди.
Батько — це саме та людина, яка дає дитині стимул до розвитку і вдосконалення. Якщо мама завжди готова пошкодувати і приголубити дитину, то тато, навіть якщо він добрий за природою своєю, хвалить дитину тільки тоді, коли та цього заслужила. Дитина з ранніх років повинна вчитися адекватно сприймати критику, а лояльна і мотивуюча критика батька тільки допоможе їй.
Батько в свідомості дитини — годувальник, ділова людина, що займається серйозними справами. З мамою простіше обговорювати якісь побутові питання, а ось на серйозні теми краще говорити з татом. Хороший батько поводитиметься так, щоб дитина з ранніх років зрозуміла, що йому небайдуже її життя і доля, що у всіх складних питаннях їй нададуть допомогу і підтримку.
Сучасні чоловіки проводять на роботі дуже багато часу, особливо в тому випадку, якщо дружина повністю присвятила себе дитині і сидить удома. Чᄚсто їх любов виражається тільки в тому, що вони купують дитині необхідні речі та іграшки, звичайно ж, це важливо. Але називатися батьком і бути ним насправді — абсолютно різні речі. Для того, щоб дитина росла успішною і упевненою в собі, дуже важливо, щоб тато приділяв їй увагу, хвалив її, допомагав. Відкуплятися від дитини іграшками безглуздо, адже незабаром вона виросте з них, і тоді від батьківської любові не залишиться практично нічого.
Для хлопчиків батько завжди стає прикладом для наслідування. Модель взаємодії глави сヨм’ї з дружиною і сином стане для дитини еталоном сімейних стосунків. Батько повинен розуміти, що його поведінка надає величезний вплив на формування маленької людини. Особистий приклад — кращий спосіб виховання дитини. Якщо батько вимагає від сина зразкової поведінки, чесності і акуратності, а сам при цьому демонструє зворотнє, то і позитивних результатів чекати не варто, саме манеру поведінки батька дитина сприймає як стовідсоткову істину! Якщо ж хлопчик відчує, що батько абсолютно на нього не реагує, то йому не залишиться нічого, окрім як перейняти модель поведінки матері. Наслідки цього завжди сумні, справжній чоловік з такого хлопчика вийде навряд чи.
Дівчатка, спілкуючись з татом, вчаться взаємостосунків з протилежною статтю. Якщо батько хвалить або м’яко наставляє дівчинку, вона відчуває себе повноцінною. Якщо тато став для неї зразком ідеального чоловіка, то його похвала — це знак того, що вона справжня майбутня жінка, яка все робить правильно. Саме у батькових силах зробити так, щоб дівчинка відчула себе розумницею і красунею. До того ж, дівчатка часто вибирають собі супутника життя, схожого на батька, тому планку вимог до майбутніх стосунків з чоловіками закладає дівчинці саме він.
Учені відзначають, що діти, у вихованні яких активну участь брали батько та матір, ростуть спокійнішими і впевненішими, вони краще вчаться, їм простіше досягати поставлених цілей. Чоловік повинен грати важливу роль у вихованні дитини, деколи саме жінка повинна посприяти цьому. Деякі мами навмисно відмахуються від допомоги чоловіка, мотивуючи це тим, що він все зробить неправильно. Нічого страшного, нехай чоловік під наглядом дружини почне вчитися догляду за дитиною, пройде час, і він чудово засвоїть цю науку сам.
Олеся МЕЛЬНИК
“Волинь Православна” 2012, №2
Свідчення

Якоже блудницу...
Я догадывалась, что Киев — город чудес. Чудо меня постигло здесь, в первом моем паломничестве. Я купила журнал «Отрок.ua» с обложкой, синей, как море моей родной страны, с красивыми осенними листьями. А когда прочла весь журнал, была поражена: как это получилось у журналистов сделать номер специально для меня — про мои грехи, про мою родную Абхазию? Именно то, что я должна была прочесть, то, что я искала, — я нашла. Разве не чудо? Когда же я увидела приглашение писать истории о перешедших из иноверия в Православие, я поняла, с кем смогу наконец-то поделиться своей болью. У нас-то на Кавказе такая история может не найти понимания — потому что она, с одной стороны, типична, а с другой, наоборот, слишком уникальна.

Церковне сім’я: ...
Мирні часи є сприятливими для сатани, адже тоді Христос втрачає своїх мучеників,а Церква — свою славу.Павло Євдокимов Торжество православ'яУ православному календарі є дві особливі події, які підкреслюють особливу важливість мучеництва. Перша — це вшанування Торжества православ'я в першу неділю Великого посту як згадка про закінчення іконоборських спорів 842-843 років. Процесія несе ікони, на єретиків проголошують анафему, співають "Вічну славу" на честь тих, хто захищав віру. Це радісне й урочисте святкування різко відрізняється від смиренного духу служби під час Великого посту попереднього тижня. Але у цьому Торжестві православ'я особливо наголошується на стражданнях і боротьбі, пережитих святими, на переслідуваннях, тортурах і вигнанні, що їх вони зазнали заради Христа:

Історичні свідоцтва ...
Ім'я О. І. Белецького (1884–1961), видатного філолога-енциклопедиста, автора робіт з історії античної, західноєвропейської, російської та української літератури, віце-президента АН УРСР, сьогодні відоме лише обмеженому колу фахівців. Щоправда, про нього іноді згадують у православних колах у зв'язку з Доповідною запискою в ЦК Компартії України, яку він подав незадовго до своєї смерті. Цей документ поширювався у самвидаві ще в 1960-х роках, як свідчення нечесності антирелігійної пропаганди. Академік Белецький наочно показав, що творці наукового атеїзму були не ᄇченими, а невігласами. Серед бійців ідеологічного фронту, що боролися з релігією, не було жодного справжнього вченого.


