Щасливе життя?!
Мабуть, кожна людина задає собі запитання: що таке щасливе дитинство, щаслива юність. молодість?
Щасливе дитинство. Це коли біля тебе найﾱлижчі люди. Ти завжди і в усьому відчуваєш їх любов і турботу.
Щаслива юність. Це ті самі любов і турбота, але плюс друзі, нові знайомства, подорожі, відпочинок.
Молодість – пошук, самореалізація, праця, але знову ж при підтримці і розумінні близьких людей. Можливо, у ту пору цих людей ми не завжди помічаємо, та ми знаємо, що вони є.
Щаслива старість… Хтось скаже: а хіба старість буває щасливою? Адже твоїми супутниками стали неміч та хвороби. Напевно, в цих словах є частка правди, але не вся. Старість можна зрівняти зі збором врожаю. Адже протягом всього свого життя людина, щось сіє – добро чи зло, прагнення чи розчарування. І в міру того, яким був цей посів, отримує результат.
Коли ми всіваємо свою любов в наших дітей, вона згодом обернеться взаємною любов’ю. Коли допомагаємо їм у час життєвих пошуків – отримаємо повагу і авторитет. Коли підтримаємо у скрутні часи – не залишимось без їхньої підтримки, коли будемо потребувати її самі.
Тобто, ми щасливі, коли потрібні, коли, як і у дитинстві, відчуваємо взаємну любов і турботу.
Протоієрей Анатолій СИДЬКО
Катехізація
Свідчення
Якоже блудницу...
Я догадывалась, что Киев — город чудес. Чудо меня постигло здесь, в первом моем паломничестве. Я купила журнал «Отрок.ua» с обложкой, синей, как море моей родной страны, с красивыми осенними листьями. А когда прочла весь журнал, была поражена: как это получилось у журналистов сделать номер специально для меня — про мои грехи, про мою родную Абхазию? Именно то, что я должна была прочесть, то, что я искала, — я нашла. Разве не чудо? Когда же я увидела приглашение писать истории о перешедших из иноверия в Православие, я поняла, с кем смогу наконец-то поделиться своей болью. У нас-то на Кавказе такая история может не найти понимания — потому что она, с одной стороны, типична, а с другой, наоборот, слишком уникальна.
Церковне сім’я: ...
Мирні часи є сприятливими для сатани, адже тоді Христос втрачає своїх мучеників,а Церква — свою славу.Павло Євдокимов Торжество православ'яУ православному календарі є дві особливі події, які підкреслюють особливу важливість мучеництва. Перша — це вшанування Торжества православ'я в першу неділю Великого посту як згадка про закінчення іконоборських спорів 842-843 років. Процесія несе ікони, на єретиків проголошують анафему, співають "Вічну славу" на честь тих, хто захищав віру. Це радісне й урочисте святкування різко відрізняється від смиренного духу служби під час Великого посту попереднього тижня. Але у цьому Торжестві православ'я особливо наголошується на стражданнях і боротьбі, пережитих святими, на переслідуваннях, тортурах і вигнанні, що їх вони зазнали заради Христа:
Історичні свідоцтва ...
Ім'я О. І. Белецького (1884–1961), видатного філолога-енциклопедиста, автора робіт з історії античної, західноєвропейської, російської та української літератури, віце-президента АН УРСР, сьогодні відоме лише обмеженому колу фахівців. Щоправда, про нього іноді згадують у православних колах у зв'язку з Доповідною запискою в ЦК Компартії України, яку він подав незадовго до своєї смерті. Цей документ поширювався у самвидаві ще в 1960-х роках, як свідчення нечесності антирелігійної пропаганди. Академік Белецький наочно показав, що творці наукового атеїзму були не ﾲченими, а невігласами. Серед бійців ідеологічного фронту, що боролися з релігією, не було жодного справжнього вченого.
