Проза всем Святым.
Живу и удивляюсь,
Как трудно бывает в скорбях и искушеньях,
И силой восхищаюсь как люди, вот Эти, Святые – простые,
В трудах и молитвах несли свои Кресты
И не красивые да золотые,
А пятитонные, дубовые, литые
Лежали на сильных спинах их
И сила та была внутри,
Снаружи были в большинстве слабы они.
Бессонными ночами в молитве проводили
Отмеренные им часы и дни,
А днём – трудами и примером
Спасали тысячи людей,
С любовью, лаской и терпеньем,
Не торопились жить скорей.
Всегда степенны в разговорах,
Скупы в словах, и так мудры,
Что Божий Свет из них выходит
И дарит всем свои Дары.
О, как я всех Вас уважаю,
Святые, праведники, мученики, все
Кто истинно впитал в себя всё Слово Божье
И нёс Его во все миры и все концы,
Молюсь я Вам, святые девы и отцы!
И просто так, скажу по-светски:
Вы – мо-лод-цы!
Молите же за нас Христа,
Чтоб нам с такой же радостью в сердцах и на устах
Нести свой Крест стремясь как можно ближе к Небесам!
Александр МАРТЫНЕНКО
Зазимье, 2009
Катехізація
Свідчення
Якоже блудницу...
Я догадывалась, что Киев — город чудес. Чудо меня постигло здесь, в первом моем паломничестве. Я купила журнал «Отрок.ua» с обложкой, синей, как море моей родной страны, с красивыми осенними листьями. А когда прочла весь журнал, была поражена: как это получилось у журналистов сделать номер специально для меня — про мои грехи, про мою родную Абхазию? Именно то, что я должна была прочесть, то, что я искала, — я нашла. Разве не чудо? Когда же я увидела приглашение писать истории о перешедших из иноверия в Православие, я поняла, с кем смогу наконец-то поделиться своей болью. У нас-то на Кавказе такая история может не найти понимания — потому что она, с одной стороны, типична, а с другой, наоборот, слишком уникальна.
Церковне сім’я: ...
Мирні часи є сприятливими для сатани, адже тоді Христос втрачає своїх мучеників,а Церква — свою славу.Павло Євдокимов Торжество православ'яУ православному календарі є дві особливі події, які підкреслюють особливу важливість мучеництва. Перша — це вшанування Торжества православ'я в першу неділю Великого посту як згадка про закінчення іконоборських спорів 842-843 років. Процесія несе ікони, на єретиків проголошують анафему, співають "Вічну славу" на честь тих, хто захищав віру. Це радісне й урочисте святкування різко відрізняється від смиренного духу служби під час Великого посту попереднього тижня. Але у цьому Торжестві православ'я особливо наголошується на стражданнях і боротьбі, пережитих святими, на переслідуваннях, тортурах і вигнанні, що їх вони зазнали заради Христа:
Історичні свідоцтва ...
Ім'я О. І. Белецького (1884–1961), видатного філолога-енциклопедиста, автора робіт з історії античної, західноєвропейської, російської та української літератури, віце-президента АН УРСР, сьогодні відоме лише обмеженому колу фахівців. Щоправда, про нього іноді згадують у православних колах у зв'язку з Доповідною запискою в ЦК Компартії України, яку він подав незадовго до своєї смерті. Цей документ поширювався у самвидаві ще в 1960-х роках, як свідчення нечесності антирелігійної пропаганди. Академік Белецький наочно показав, що творці наукового атеїзму були не ﾲченими, а невігласами. Серед бійців ідеологічного фронту, що боролися з релігією, не було жодного справжнього вченого.
