Настоятелю отцю Олександру Генераленку 60 років!
21 квітня настоятелю Свято-Воскресенського храму протоієрею Олександру Генераленко виповнюється 60 років. Своє свято дорогий батюшка проведе в колі парафіян, численних гостей і родичів. Ювілей настоятеля припадає на третій день Пасхи. У цей світлий пасхальний день запланована Божественна літургія і святкова трапеза.
«Шестидесятиліття отця Олександра -зауважує диякон Анатолій Слинько - для нашого приходу є спільним святом оскільки особистість батюшки всеосяжна. Він для багатьох парафіян не тільки служитель, наставник, а й духівник».
Дійсно оツець Настоятель при зустрічі залишає дуже гарне враження відкритої дружньої людини. Як свідчать парафіяни: «Його проповіді прості доступні й актуальні, настанови і поради - дієві і здійсненні».
«Нічого поганого не можна сказати про батюшку -кажуть бабусі зі свічкового ящика - він знаходить підхід до кожного з односельчан. Завжди доступний, «народ -ний». У народі кажуть: «який піп такий і прихід». Так ось, -прихід у нас дружній. Парафія підтримується його стара -ннями. Він досить полюбився людям і служить у нашому храмі вже майже двадцять років».
«Настоятельство - це справа не проста - продовжує отець диякон - за час служіння о.Александра в храмі було зроблено і робиться не мало: проводиться настінний розпис, активно проводяться ремонтні роботи, упорядковане подвір’я, будується Духовний центр при храмі і т.д. А головне - окормлення багаточисельною паствою. Справ у нас «непочатий край» але головне що всі вони вирішуються благословенням та підтримкою нашого пастиря».
Кажуть, що про життя парафії можна судити по молитовному настрою в храмі. Дійсно в Зазимському храмі дуже легко молитися. Тут відчуваєтьチя молитовний настрій умиротворення, спокій душі. Під час богослужіння душа наповнюється захопленням від надзвичайної простоти. Мабуть тому, крім бабусь у церкві на звичайній недільній Літургії все частіше можна зустріти молодь. Батюшка Олександр і до юних душ має підхід. З його проповідей довідуємось, що близьких до Бога потрібно приводити не насильством і нотаціями, а особистим прикладом і любов'ю.
«Отець Олександр досить відкритий, каже Андрій Мішаков (причетник храму), він вміє відчувати і розуміти внутрішній світ своїх духовних чад. Я відвідую ナрам у Зазим’ї вже понад десять років і багато в чому йому завдячую. Батюшка завжди зрозуміє, надоумить і наставить, як вчинити в хвилину спокус».
Батюшка повний енергії, світлий і добрий. Про себе багато говорити не любить, швидше поцікавиться твоїми пробле -мами і в той же час не сприймає пустих розмов - всіляко від них втікає. Це важлива риса істинно мудрого пастиря.
Людмила Валентинівна Спичак, голова сільради підмічає в о.Александрі щиру простоту: “саме головне те, - каже голова, - що наш батюшка зовсім не тщеславний, а це для священика, особливо в наш час дуже важливо”.
Читаючи ці рядки, можна подумати, що автори перебілюшують і сильно вихваляють свого настоятеля. В такому разі у всьму сказаному можна легко преконатися, поспілкувавшись з батюшкою. Насправді ми знаємо що о.Олександр хоч і сприйме все це як похвалу собі, але мудрий розум і багатий досвід не дадуть волі гордості і марнославству.
Парафія існує, живе молитвами свого настоятеля, а він в свою чергу підкріплюється молитвою пастви. В день його шестидесятиліття всі парафіяни соборно заспівають своєму улюбленому Предстоятелю перед престолом Божим: «Многая і благая літа».
В нашем магазине можно купить кресло киев - удобство и комфорт обещаем.
РУБРИКИ
Читайте ще:
У Духовно-просвітницькому центрі с. Зазим'є пройшла фотовиставка «Наш Афон»
У Духовно-просвітницькому центрі с.Зазим’є відбувся перегляд фільму про Афон
У селі Зазим'є пройшов концерт православної авторської пісні
Діти Недільної та Загальноосвітньої шкіл села Зазим'є взяли участь у ІІІ Різдвяному фестивалі «Віфлеємська зірка»
У парафії села Зазим'є на Броварщині показано виставу про віруючого-невіруючого Фому
Свідчення

Якоже блудницу...
Я догадывалась, что Киев — город чудес. Чудо меня постигло здесь, в первом моем паломничестве. Я купила журнал «Отрок.ua» с обложкой, синей, как море моей родной страны, с красивыми осенними листьями. А когда прочла весь журнал, была поражена: как это получилось у журналистов сделать номер специально для меня — про мои грехи, про мою родную Абхазию? Именно то, что я должна была прочесть, то, что я искала, — я нашла. Разве не чудо? Когда же я увидела приглашение писать истории о перешедших из иноверия в Православие, я поняла, с кем смогу наконец-то поделиться своей болью. У нас-то на Кавказе такая история может не найти понимания — потому что она, с одной стороны, типична, а с другой, наоборот, слишком уникальна.

Церковне сім’я: ...
Мирні часи є сприятливими для сатани, адже тоді Христос втрачає своїх мучеників,а Церква — свою славу.Павло Євдокимов Торжество православ'яУ православному календарі є дві особливі події, які підкреслюють особливу важливість мучеництва. Перша — це вшанування Торжества православ'я в першу неділю Великого посту як згадка про закінчення іконоборських спорів 842-843 років. Процесія несе ікони, на єретиків проголошують анафему, співають "Вічну славу" на честь тих, хто захищав віру. Це радісне й урочисте святкування різко відрізняється від смиренного духу служби під час Великого посту попереднього тижня. Але у цьому Торжестві православ'я особливо наголошується на стражданнях і боротьбі, пережитих святими, на переслідуваннях, тортурах і вигнанні, що їх вони зазнали заради Христа:

Історичні свідоцтва ...
Ім'я О. І. Белецького (1884–1961), видатного філолога-енциклопедиста, автора робіт з історії античної, західноєвропейської, російської та української літератури, віце-президента АН УРСР, сьогодні відоме лише обмеженому колу фахівців. Щоправда, про нього іноді згадують у православних колах у зв'язку з Доповідною запискою в ЦК Компартії України, яку він подав незадовго до своєї смерті. Цей документ поширювався у самвидаві ще в 1960-х роках, як свідчення нечесності антирелігійної пропаганди. Академік Белецький наочно показав, що творці наукового атеїзму були не ᄇченими, а невігласами. Серед бійців ідеологічного фронту, що боролися з релігією, не було жодного справжнього вченого.


