4 грудня - Введення у храм Пресвятої Богородиці
Коли Діві Марії виповнилося лише три роки, батьки, за даною ними обітницею, привели Її в храм і там залишили до повноліття на поруки священиків. Введення в храм було здійснено з особливою урочистістю. Відзначається воно церквою щороку 4 грудня.
На святих іконах ця подія зображується таким чином: праведні батьки Якﾸм та Анна ведуть за руки свою дочку; попереду них йдуть одягнені в білий одяг діти із запаленими світильниками. Жителі Єрусалима зібралися подивитися на незвичайну процесію. Священики, служителі храму з піснями вийшли назустріч юній Марії. Первосвященик Захарій увів Її до внутрішньої частини храму, куди і сам міг заходити лише один раз на рік – на свято очищення. Там Їй було відведено місце для моління. Інші дівчата молилися між храмом та вівтарем. Навколо храму знаходилися кам’яні будівлі у три поверхи. Їх було тридцять. У цих будівлях були облаштоваﾽі квартири для вдів, стариків та дівчат, які присвятили себе служінню Богу. Тут поселилася і Свята Марія, Яка проводила час у молитвах, читанні Святого Письма та рукоділлі.
Після смерті батька до Марії переїхала жити в храм Її мати Анна. Через два роки Анна померла, і Марія залишилася жити одна. Самотність і сирітство розвинули в Марії любов до Бога і навчили в Ньому Одному сподіватися на втіху та поміч. Марія у такій глибокій відданості Богові дала обіцянку за лишитися Дівою.
Діва Марія жила при храмі, де згодом під опікою первосвященика й священиків отримала гарне побожне виховання та навчилася різним ручним роботам. Пресвята Діва Марія прожила при храмі Єрусалимському майже дванадцять років.
Катехізація
Свідчення
Якоже блудницу...
Я догадывалась, что Киев — город чудес. Чудо меня постигло здесь, в первом моем паломничестве. Я купила журнал «Отрок.ua» с обложкой, синей, как море моей родной страны, с красивыми осенними листьями. А когда прочла весь журнал, была поражена: как это получилось у журналистов сделать номер специально для меня — про мои грехи, про мою родную Абхазию? Именно то, что я должна была прочесть, то, что я искала, — я нашла. Разве не чудо? Когда же я увидела приглашение писать истории о перешедших из иноверия в Православие, я поняла, с кем смогу наконец-то поделиться своей болью. У нас-то на Кавказе такая история может не найти понимания — потому что она, с одной стороны, типична, а с другой, наоборот, слишком уникальна.
Церковне сім’я: ...
Мирні часи є сприятливими для сатани, адже тоді Христос втрачає своїх мучеників,а Церква — свою славу.Павло Євдокимов Торжество православ'яУ православному календарі є дві особливі події, які підкреслюють особливу важливість мучеництва. Перша — це вшанування Торжества православ'я в першу неділю Великого посту як згадка про закінчення іконоборських спорів 842-843 років. Процесія несе ікони, на єретиків проголошують анафему, співають "Вічну славу" на честь тих, хто захищав віру. Це радісне й урочисте святкування різко відрізняється від смиренного духу служби під час Великого посту попереднього тижня. Але у цьому Торжестві православ'я особливо наголошується на стражданнях і боротьбі, пережитих святими, на переслідуваннях, тортурах і вигнанні, що їх вони зазнали заради Христа:
Історичні свідоцтва ...
Ім'я О. І. Белецького (1884–1961), видатного філолога-енциклопедиста, автора робіт з історії античної, західноєвропейської, російської та української літератури, віце-президента АН УРСР, сьогодні відоме лише обмеженому колу фахівців. Щоправда, про нього іноді згадують у православних колах у зв'язку з Доповідною запискою в ЦК Компартії України, яку він подав незадовго до своєї смерті. Цей документ поширювався у самвидаві ще в 1960-х роках, як свідчення нечесності антирелігійної пропаганди. Академік Белецький наочно показав, що творці наукового атеїзму були не ﾲченими, а невігласами. Серед бійців ідеологічного фронту, що боролися з релігією, не було жодного справжнього вченого.
